Індія має намір запропонувати свою зброю країнам, які довгий час купували російське озброєння. Одним із поворотних моментів стало вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, повідомляє Reuters.
Як зазначається в публікації, план прем’єра Нарендри Моді перетворити Індію на глобальну фабрику призвів до виробництва недорогих iPhone і фармацевтичних препаратів на мільярди доларів. Тепер Індія вироблятиме ракети, вертольоти і лінкори.
За словами джерел, Індія розширює можливості державного Експортно-імпортного банку щодо пропозиції довгострокових і недорогих кредитів клієнтам.
Нью- Делі також різко збільшить кількість військових аташе у своїх іноземних місіях у рамках нової програми, яка дасть змогу уряду безпосередньо вести переговори щодо деяких збройових угод. Індія особливо націлена на уряди, які тривалий час залежали від росії в плані поставок зброї.
Плани Індії, про які агентству Reuters докладно розповіли 15 джерел, являють собою безпрецедентну спробу уряду включитися в процес вербування і фінансування іноземних покупців в умовах, коли світ переозброюється, а давні геополітичні відносини перебудовуються.
Хоча в Індії вже давно існує сектор виробництва стрілецької зброї, її приватні фірми тільки нещодавно почали виробляти більш якісні боєприпаси та обладнання.
Одним із поворотних моментів стало вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, за словами індійського чиновника, якому доручено нарощувати експорт зброї.
Запасні західні арсенали були відправлені до Києва, тоді як російські заводи виробляли боєприпаси майже виключно для своїх військових потреб. Це змусило інші країни, які історично покладалися на Вашингтон і Москву, двох найбільших світових експортерів зброї, шукати альтернативи.
За даними уряду, у 2023-2024 фінансовому році Індія виробила зброї на суму 14,8 млрд доларів, що на 62% більше, ніж у 2020 році. Деякі артилерійські снаряди індійського виробництва було виявлено на лінії фронту в Україні на підтримку оборони Києва.
Уряд Моді поставив за мету подвоїти експорт озброєнь і техніки до 6 млрд. доларів до 2029 року. Він сподівається, що продажі вийдуть за рамки боєприпасів, стрілецької зброї та компонентів оборонного обладнання, які наразі становлять більшу частину його військового експорту.
Індія позиціонує себе почасти як виробник з відносно низькими витратами. За словами двох індійських джерел, Індія може виробляти 155-мм артилерійські боєприпаси за ціною близько 300-400 доларів за штуку, тоді як європейські аналоги продаються за ціною понад 3000 доларів.
За словами однієї з компаній, індійські компанії також продавали гаубиці приблизно по 3 млн. доларів за штуку, що приблизно вдвічі менше вартості європейської версії.
Приватні виробники, такі як Adani Defence and Aerospace, а також виробник броні та боєприпасів SMPP, починають випуск 155-мм артилерійських снарядів, які, за їхніми словами, вже замовлені іноземними урядами.
Одним із ринків, на які Індія сподівається вийти, є Бразилія, де в січні відкрився офіс EXIM. За словами джерел, Делі веде переговори про продаж ракет Akash до Бразилії. Індійська компанія Bharat Electronics компанія, яка розробляє компоненти для ракетної системи Akash, цього року відкрила маркетинговий офіс у Сан-Паулу, повідомили два індійських джерела в галузі.
Індія планує направити щонайменше 20 нових військових аташе в іноземні посольства до березня 2026 року, повідомили три індійські військові чиновники. Вони заявили, що країни, в яких вони перебувають, охоплюють Алжир, Марокко, Гайану, Танзанію, Аргентину, Ефіопію і Камбоджу, додавши, що Делі вважає, що у нього є можливість значно розширити експорт зброї цим урядам. Як і Індія, багато хто з цих країн мають досвід закупівлі військової техніки у Радянського Союзу і росії, яка відрізняється від стандартів НАТО, прийнятих багатьма західними виробниками.
Одним із перших прикладів успіху стала Вірменія, куди минулого року Індія вперше направила військового аташе. Індія вже підірвала монополію росії на озброєння Вірменії, яка була частиною Радянського Союзу, але відтоді заявила, що не може покладатися на Москву.
Нагадаємо, за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), експорт російської зброї скоротився до 7,8% світового ринку в період 2020-2024 років порівняно з 21% у попередній чотирирічний період. Це сталося внаслідок міжнародних санкцій через війну проти України та зростання внутрішнього попиту на зброю.
