Уряд України звернувся до ООН з вимогою зібрати термінове засідання щодо vbивства російською баллістикою дітей у Кривому Розі.
Ми ж всі вже чудово знаємо, що таке ООН, як вона працює і навіть які там склалися смакові переваги?
А якщо так, то текст звернення туди повинен мати певний формат, щоб посилити вплив від змістовної частини тексту.
У такому випадку, кінцівка має виглядати приблизно так:
«З повагою… Дата. Підпис.
Відповідайте нам, а то...
Якщо ви не відгукнетеся,
Ми напишемо… у “Спортлото”!»
Без цього – не станеться потрібного ефекту...
Можна очікувати, що хтось обов'язково заперечить у тому плані, що ж тоді робити, якщо не писати чолобитну в ООН?
На це я не можу дати прямої відповіді, оскільки для того, щоб прийняти правильні рішення і, зрештою, адекватно виконати цю відповідь, є спеціальні люди, які займають відповідні пости, мають необхідні повноваження і між іншим – не соромні зарплати, які й повинні відпрацьовувати саме формуванням у відповідних заходів і дій.
Я ж можу користуватись лише свіжими аналогіями, які вказують на те, як діють інші країни приблизно в таких ситуаціях.
Кілька місяців тому, Хезбола зробила так само, як і лапті в Кривому Розі – вдарила по дитячому майданчику в населеному пункті на півночі Ізраїлю. Загинуло 12 дітей.
Ізраїль плюнув на пристойності, ООН і навіть американських партнерів, якими тоді були люди адміністрації Джо Байдена, і зарядили масовані авіаудари по території Лівану, на якій були активи Хезболи.
Але в цьому випадку важливе інше.
Перше, що пішло під знос - цілий житловий квартал на півдні Бейрута, де жили високопоставлені діячі Хезболи. Причому нікого не цікавило, хто опиниться у тому кварталі, бомби та ракети валили басейни, павичі, мармурові колони та інше.
Те, хто там був – взагалі нікого не цікавило. Але зроблено це було швидко та рішуче, щоб ні для кого не з'явилося приводу заперечити причинно-наслідковий зв'язок цих подій.
Так, життя дітей цим не повернеш, але як говорила Голда Меїр: Вір тим, хто обіцяє тебе vбити, а ми додамо – і дій відповідним чином. Особисто я з цього приводу до Ізраїлю не маю жодного питання, а ось до наших діячів питання є.
Наприклад, що нам завадило зробити щось схоже?
Так, у нас немає такої авіації, як у Ізраїлю, і, напевно, Бейрут не має таких засобів ППО, як москва, але я глибоко сумніваюся, що у наших військових немає планів завдання ударів по об'єктах у москві та Підмосков'ї. Така впевненість є хоча б тому, що практично всі ракети, особливо крилаті, якими він лупить по нашій територією, виробляються саме на підмосковних підприємствах.
Але за аналогією з тим, що зробив Ізраїль, а саме – болісно вдарив по лігвищах тих, хто приймав рішення про удари, напевно, можна було вдарити по такому або таким «кварталам бідних» під москвою.
Впевнений, що точні координати вілл цих діячів добре відомі.
Тим більше, що їхні садиби перебувають у кількох компактних локаціях просто тому, що все це обнесено парканом та охороняється як важливий об'єкт.
До речі, все це добре видно з космосу і загалом, з технічної точки зору це не виглядає як щось зовсім неможливе. Зрозуміло, що бункер нашими засобами поразки не візьмеш, але все, що вони набудували на поверхні цілком можна дістати.
Але тут кожен може згадати постійні зведення повітряних атак супротивника по Києву та передмістях та знайти пафосну назву селищ, у яких збудували собі Версалі нинішні правителі і… я не можу такого пригадати. Можливо, я щось пропустив і щось прилетіло до елітного палацу або на нього впали уламки чогось збитого, але прямо зараз – нічого такого пригадати не можу. При цьому маю великі сумніви в тому, що вони собі щось збудували у Броварах, наприклад.
Якщо зібрати в купу аргументи, то ми маємо дрони і ракети, які легко долають відстань до Москви. Власне, всі повітряні засоби ураження, призначені для цілей не на лінії фронту, вже давно мають здатність долітати до зазначених локацій.
Необхідність таких ударів вже всім очевидна і більше того, на прикладі того ж Ізраїлю, можна побачити, що це правильна і дієва тактика, спрямована на збивання пихи ворога. А з урахуванням того, що практично всі власники дорогих халабуд, на наш погляд – військові злочинці, то такі дії у відповідь виглядають як єдино правильні і своєчасні.
Тоді що ж завадило зробити це у відповідь на удар по дитячому майданчику у Кривому Розі?
Єдине, що можна припустити – негласний договірняк із тими, з ким обіймалися та цілувалися ЗЕлені у Мінську та Стамбулі.
Суть його зводиться до того, що мовляв, ми не б'ємо по ваших палацах, а ви - по наших.
Лохам же будемо розповідати про те, як жували Мівіну.
Це – версія, але якщо було б хоч одне повідомлення про те, що прилетіло по Кончі Заспі або деяким іншим передмістям, де лоснящиєся від жиру слуги вибудували собі Версалі, вона б не мала сенсу, а так...
Аnti-colorados
