1. Газпром остаточно втрачає європейський ринок: трубопровідний експорт до ЄС обвалився до обсягів початку 1970-х, а в першому півріччі 2025-го впав ще на 47 % порівняно з торішнім рівнем.
- 8,33 млрд м³ – усього стільки газу потрапило з росії до Європи з січня до червня, рахують дані Entsog. Узимку 2021 р. москва продавала у 12 разів більше.
- Єдиний діючий маршрут – європейська нитка Турецького потоку – у червні скоротив прокачку до 37,6 млн м³/добу. Це нижче як травневих 46 млн, так і торішніх 39,5 млн.
- Після рішення Києва не продовжувати транзитний контракт газпромівського газу через ГТС України Туреччина лишилася для кремля останнім «вікном» до ЄС із пропускною здатністю близько 16 млрд м³ на рік. Історичні паралелі разючі: ще 1980-го, одразу після угоди «газ в обмін на труби», СРСР постачав у Західну Європу майже 55 млрд м³, а на піку, перед повномасштабним вторгненням, обсяг сягав 200 млрд. Тепер — цифри, нижчі за показники середини 1970-х.
- Заміщення також провалене. Китайська «Сила Сибіру» перекриває лише п’яту частину втрат, а переговори по «Силі Сибіру-2» і турецькому «газовому хабі» забуксували. За рахунок відсутнього збуту 2024-го у Газпрому назбиралося близько 60 млрд м³ надлишкового газу — це майже річний видобуток Об’єднаних Арабських Еміратів.
- Фінансовий наслідок: тижнева виручка від морського експорту нафти (що залишилася головною статтею доходів) просіла ще на 8 % через падіння цін, а газові надходження ідуть до найнижчої позначки за півстоліття.
- У результаті кремль не лише втрачає валюту для війни, а й стикається з проблемою фізичного «надлишку» — спалювати газ на факелах чи скорочувати видобуток.
2. росія розглядає продаж майже половини своєї частки в атомній електростанції «Аккую» в Туреччині вартістю $25 млрд — проєкті, який мав стати демонстрацією російського технологічного впливу за кордоном.
- Через проблеми з фінансуванням і страх міжнародних банків потрапити під санкції США, «Росатом» веде переговори з турецькими та іноземними інвесторами про продаж 49% акцій проєкту.
- Попри те, що перший енергоблок потужністю 4,8 ГВт уже проходить випробування і має запрацювати у 2026 році, станція стикається з хронічними затримками та нестачею фінансування.
- Ще у 2018 році провалилася спроба залучити турецький консорціум — компанії вийшли з угоди через незгоду щодо умов. Тепер російська сторона знову змушена терміново шукати партнерів, оскільки побоювання санкцій фактично унеможливлюють залучення звичайного кредитного фінансування.
- У спробах обійти обмеження москва обговорює з Анкарою нестандартні варіанти — включно з оплатою будівництва у вигляді газових бартерів.
- Це ще одне свідчення того, що навіть великі «стратегічні» проєкти росії втрачають фінансову стійкість на тлі ізоляції країни від західної фінансової системи та зростаючої недовіри з боку потенційних партнерів.
3. Вугільна галузь росії на межі краху: збитки до 350 млрд рублів (~3,9 млрд $).
- До кінця 2025 року втрати російської вугільної промисловості можуть сягнути 350 млрд рублів, а борги — 1,4 трлн (~15,6 млрд $).
- Лише за п’ять місяців 2025-го збитки склали 112 млрд (~1,25 млрд $) — стільки ж, як і за весь 2024-й.
- На межі банкрутства — 30 компаній, під ударом — 300 тисяч працівників.
- Уряд вводить податкові відстрочки, тисне на банки та готує субсидії, але визнає: без змін галузь не виживе.
- Санкції теж б’ють — росія втратила ринки, ускладнені розрахунки, обмежений доступ до технологій і логістики.
- Ще один удар по сировинній економіці та соціальній стабільності рф.
4. Поставки сирої нафти з росії залишаються поблизу двомісячного мінімуму.
- У червні середній обсяг морського експорту становив 3,21 млн барелів на день, лише трохи перевищивши попередній мінімум. Незначне зростання потоків з Приморська й Козьміно було майже повністю компенсоване зменшенням обсягів із Мурманська, Новоросійська та інших менших терміналів.
- Тим часом експортна виручка москви впала на 8% — до $1,27 млрд за тиждень, що стало наслідком різкого зниження цін на нафту після ударів США по іранських ядерних об'єктах.
- Ціна Urals на Балтійському напрямку впала до $58,50/барель, а тихоокеанська ESPO — до $63,80.
- Нафта, що надходить в Індію, подешевшала до $68,53.
- Попри формальне зростання квоти в рамках ОПЕК+, росія поки не перетворила його на зростання експорту. Однією з причин може бути підвищене внутрішнє споживання: за перші 25 днів червня переробка сирої нафти на російських НПЗ зросла до 5,33 млн барелів/день — на 130 тис. більше, ніж рік тому.
- Фактично росія перебуває в ситуації, коли обсяги експорту падають, ціни знижуються, а доходи від нафти стискаються — на тлі дії західних санкцій, ударів по репутації постачальника та конкуренції з боку знижок, які москва змушена надавати Китаю та Індії.
5. Німеччина розпочинає масові перевірки російського "тіньового флоту" у Балтійському морі.
- З 1 липня влада Німеччини запускає масштабні перевірки танкерів, що перевозять російську нафту Балтійським морем, у рамках боротьби з «тіньовим флотом» москви.
- Як повідомило МЗС Німеччини, танкери тепер зобов’язані надавати підтвердження наявності страхового покриття на випадок екологічної шкоди. У багатьох випадках ці відомості були відсутні, адже судна уникають авторитетних страховиків і не заходять до європейських портів.
- «Наша мета — чітка: ми посилюємо тиск на російський тіньовий флот і захищаємо Балтійське море», — заявив глава МЗС Йоганн Вадефуль.
- російська нафта, яка нині йде в обхід санкцій через старі танкери під зручними прапорами, становить не лише екологічну загрозу, а й порушує міжнародні торговельні обмеження, введені після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
- На тлі нових заходів нагадали й про нещодавній інцидент: у березні Німеччина конфіскувала танкер Eventin, який перевозив російську нафту з Усть-Луги. Судно втратило хід біля німецького узбережжя і було відбуксовано до порту Засніц.
- Технічна несправність становила реальну загрозу екології, а сам танкер виявився частиною схем обходу нафтового ембарго. Ці дії — удар по схемах рф з обходу санкцій, які забезпечують непрозорий експорт енергоресурсів та фінансування війни.
- Німеччина сигналізує: європейська терпимість до "тіньового флоту" росії добігає кінця.
6. Естонія закликає знизити граничну ціну на російську нафту до $45 за барель.
- Естонія виступила з ініціативою радикального посилення санкцій ЄС проти росії. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що в рамках 18-го пакета обмежень необхідно:
- включити до санкційного переліку газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік-2»;
- запровадити додаткові заходи проти російського тіньового флоту, який оминає обмеження;
- знизити цінову стелю на російську нафту до $45 за барель (нині вона становить $60).
- «Ми повинні вдарити по джерелах фінансування агресії. Зменшення доходів кремля від енергоносіїв — ключ до зупинки війни», — наголосив Цахкна.
- Крім того, Естонія закликає активізувати роботу щодо мобілізації заморожених російських державних активів на користь України. За словами міністра, збитки, завдані рф, уже перевищують 500 млрд євро, і Україні ці кошти потрібні негайно.
- Ініціативи Естонії — черговий сигнал про те, що в ЄС зростає підтримка жорсткіших економічних ударів по росії, яка продовжує фінансувати війну через експорт енергоносіїв.
7. Після приходу Дональда Трампа санкційний тиск на москву практично зупинився, і рф безперешкодно закуповує мікрочипи для ракет.
- Розслідування The New York Times показало: після приходу Дональда Трампа анонс нових обмежень проти росії зник, а контроль за вже чинними – різко послабився.
- Якщо за адміністрації Байдена запроваджували в середньому 170 санкцій щомісяця, то у 2025-му – жодної.
Ключові висновки:
- У Китаї та Гонконгу виявлено понад 130 компаній, що відкрито рекламують «миттєві поставки» до рф заборонених напівпровідників і не фігурують у жодних списках санкцій.
- HK GST Limited, зареєстрована лише девʼять місяців тому, пропонує чипи, сумісні з крилатими ракетами Х-101, якими росія регулярно бʼє по українських містах.
- Американський експортний та фінансовий контроль, який мав би відстежувати вторинні продажі, практично не застосовується: ланцюги постачання продовжують працювати через посередників у третіх країнах.
- У кремля зʼявився «відкритий коридор» для імпорту критичних технологій, необхідних для ведення війни.
- Фактична пауза у санкційному тиску не лише підриває зусилля союзників України, а й дозволяє москві відновлювати високоточний ракетний арсенал, мінімізуючи витрати та логістичні ризики.
@
8. США висунули обвинувачення проти 11 членів транснаціональної шахрайської мережі з російським корінням, яка «витягла» з програми Medicare майже мільярд доларів.
- За даними прокуратури Брукліна, група—організована з території рф та заснована росіянами—змінювала власників десятків американських фірм, щоб масово подавати фіктивні страхові заявки на дороге медобладнання. Дані понад мільйона американців із усіх 50 штатів зливалися через куплені у «даркнеті» бази.
- Пік активності припав на 2022–2024 рр.: шахраї під виглядом замовлень катетерів, глюкометрів і брекетів «пробили» рахунків більш ніж на $10,6 млрд, з яких система встигла заблокувати більшу частину, проте майже $1 млрд було виведено за ланцюгом «одноденних» компаній.
- Мозком» афери слідство називає росіянина Імама Нахматуллаєва; у списку фігурантів—ще семеро громадян рф/Естонії, один чех і американець, що координували відмивання коштів з Нью-Йорка.
- Масштаб схеми — один із найбільших за всю історію Medicare.
- Іще один штрих до репутації «русского світу» як експортера кібер-та фінансових злочинів, тоді як кремль продовжує робити вигляд, буцімто «не помічає» власних гастролерів-хакерів по всьому Заходу.
