1. Ціни на нафту продовжують падати.
- Котирування Brent опустилися до $67,14 за барель, а WTI — до $63,5. Додатковим ударом може стати рішення ОПЕК+ у неділю про нове збільшення видобутку, адже країни картелю прагнуть наростити свою частку ринку навіть ціною здешевлення нафти.
- Для росії така ситуація стає особливо загрозливою: санкції Заходу обмежують можливості експорту, а падіння цін зменшує валютні надходження.
- Економісти зазначають, що ОПЕК+ нині готова комфортно працювати при ціні Brent у $60–65 за барель, тоді як російський бюджет розрахований на значно вищі рівні. Це посилює тиск на фінанси кремля, який одночасно змушений витрачати колосальні ресурси на війну проти України.
- Зростання запасів нафти у США ще більше тисне на котирування, створюючи ризики для росії втратити частину традиційних ринків.
- Якщо тенденція збережеться, москва ризикує опинитися у ситуації, коли навіть «тіньові» схеми обходу санкцій не зможуть компенсувати втрати від здешевлення бареля.
2. росія заявила про плани зменшити у вересні експорт сирої нафти через західні порти — Приморськ, Усть-Лугу та Новоросійськ — до 1,9 млн барелів на добу.
- Це близько мінус 6% постачання Urals, KEBCO і Siberian Light.
- Офіційно скорочення пояснюють зростанням внутрішньої переробки після завершення техобслуговування НПЗ. Але на практиці ситуація далека від стабільності: ремонтні роботи затягуються, а атаки безпілотників по енергетичній інфраструктурі змушують кремль постійно коригувати плани.
- У серпні фактичний експорт перевищив план на 200 тис. барелів на добу, але це не врятувало від загального тренду — завантаженість нафтопереробки лишається рекордно низькою, хоч у вересні її й очікують зменшення до 5,5 млн тонн проти серпневих 6,4 млн.
- По суті, москва намагається лавірувати між обвалом зовнішнього попиту, санкціями та зростаючими втратами від ударів дронами.
3. На ринку морських перевезень російської нафти загострюється криза.
- Санкції проти «тіньового флоту» і нові обмеження на ціну бареля суттєво звузили можливості москви для експорту.
- За даними Windward та Vortexa, вже в липні понад 30% танкерів, що перевозили російську нафту, перебували під санкціями, а більш ніж 60% усього флоту мали високий рівень ризику з точки зору дотримання обмежень.
- У підсумку майже половина експорту здійснювалася судами, які західні регулятори класифікують як «тіньовий флот».
- Особливо відчутним став відхід грецьких судновласників, які раніше перевозили близько 20% сирої нафти та майже 40% нафтопродуктів із росії. Новий ціновий поріг у $47,80 за барель фактично витіснив їх із цього ринку, залишивши значний дефіцит тоннажу.
- Для кремля це створює серйозну проблему: попит із боку Китаю та Індії зберігається, але витрати на логістику стрімко зростають, а залежність від сумнівних перевізників, зареєстрованих у третіх країнах, робить торгівлю ще більш вразливою.
- Захід, своєю чергою, посилює контроль за обхідними схемами, отримуючи дедалі більше важелів тиску на кожен барель російської нафти.
4. У «Газпрома» відсутні реальні ресурси для нових домовленостей із Китаєм.
- Попри гучні заяви путіна під час візиту до Пекіна про збільшення поставок по газопроводу «Сила Сибіру-1» та майбутнє будівництво «Сили Сибіру-2», експерти Інституту енергетики і фінансів попереджають: у компанії просто немає достатніх запасів газу.
- Зобов’язання довести обсяги прокачування до 44 мільярдів кубометрів щороку з 2031 року і постачати Китаю додатково 114 мільярдів кубів до 2049 року виглядають малореалістичними. Нині Чаяндинське й Ковиктинське родовища, які живлять «Силу Сибіру-1», працюють майже на межі — близько 42 мільярдів кубометрів на рік, з яких 38 вже йдуть на експорт. Частина ресурсу додатково спрямовується на внутрішню газифікацію і проєкти на Далекому Сході, включно з Амурським ГПЗ.
- Щоб виконати обіцянки перед КНР, «Газпрому» доведеться купувати газ у конкурентів — «Роснефти», «Сургутнефтегаза» та інших виробників. Інакше власних ресурсів у монополії просто не вистачить.
- Відомо також, що проєктні потужності родовищ були свідомо завищені, а експлуатація протягом десятиліть у нинішніх обсягах є нереальною.
- Це означає, що кремль фактично продав Китаю повітря, а гучні енергетичні угоди перетворюються на чергову політичну декларацію без економічного підґрунтя.
5. Візит путіна до Китаю, завершився для російського фондового ринку відчутними втратами.
- Інвестори не побачили жодних нових контрактів на продаж нафти, газу чи вугілля, натомість — лише гучні політичні заяви та військовий парад.
- Акції найбільших російських сировинних компаній пішли вниз. «Роснефть» втратила понад 170 млрд рублів капіталізації за три дні, «Лукойл» просів на 0,8%, «Газпром нефть» — на 2,5%. «Новатек» подешевшав на 1,7%, «Мечел» — на 2,1%. Найбільший удар отримав «Газпром»: падіння його паперів лише за три сесії коштувало компанії понад 200 млрд рублів.
- Домовленості з Пекіном не дають бізнесу жодної впевненості. Єдиний результат — меморандум щодо «Сили Сибіру-2», який Китай навіть не підтвердив. А збільшення поставок по діючим трубам обіцяють лише з 2031 року. При цьому майбутній газопровід загрожує компанії колосальними витратами: від відмови від дивідендів до нарощування боргів.
- Замість прориву російська влада продемонструвала порожні декларації, які тільки підкреслили вразливість сировинної моделі економіки рф.
6. У росії катастрофічна бюджетна ситуація вже відчутно б’є по соціально важливих сферах.
- За січень–серпень 2025 року обсяги дорожніх ремонтів скоротилися на чверть, а фінансування знизилося на 11% — до 1,02 трлн рублів. Це вже третій рік поспіль, коли витрати на дороги падають: із 1,48 трлн у 2022 році до 1,14 трлн у 2024-му.
- Загалом за чотири роки фінансування зменшилося на 32%.
- Причина очевидна: ресурси перекачуються на війну проти України. У 2025 році кремль вперше витрачає близько 40% бюджету на армію та закупівлю зброї — це половина всіх податкових надходжень. За перше півріччя витрати на «національну оборону» зросли до 8,5 трлн рублів, що майже вдвічі перевищує рівень 2023-го. При цьому доходи бюджету зросли лише на 3%, тоді як нафтово-газові обвалилися майже на 20%.
- Результат — діра в бюджеті понад 4,9 трлн рублів уже в липні, яку кремль лататиме ціною нових скорочень у цивільних галузях. Фактично росіяни платять за війну розбитими дорогами, занепадом інфраструктури й урізанням соціальних програм.
7. У вересні росія вперше спробує доправити нафту в Бруней по Північному морському шляху.
- Танкер Latur із важкою арктичною нафтою ARCO, завантажений у Мурманську «Газпром нафтю», уже йде в порт Муара. Судно належить сейшельській компанії Gessi Marine, яка перебуває під санкціями Мінфіну США, що додатково підкреслює ризики таких схем.
- Бруней залишається для Москви другорядним покупцем — у 2023 році імпорт російської нафти склав лише $15,6 млн, включно з першою партією Urals для НПЗ Hengyi Industries.
- кремль намагається видати такі епізодичні продажі за «розширення географії експорту», хоча насправді це дрібні угоди на тлі різкого падіння традиційних ринків.
- Північний морський шлях, який росія активно просуває як «стратегічний маршрут», пов’язаний із величезними витратами та бюрократичними дозволами «Росатома».
- Попри торішні поставки понад 12 млн барелів у Китай, цей напрямок залишається економічно вразливим і залежним від погодних умов.
- Спроби москви активізувати експорт через Арктику — це радше вимушений маневр після втрати європейського ринку, ніж ознака «нових успіхів».
8. В Нідерландах знову вдарили по «Газпрому» — місцевий суд наклав арешт на активи групи на вимогу української компанії.
- Це вже третій випадок за рік, коли російський газовий монополіст втрачає доступ до своїх структур у Європі. Окружний суд Амстердама арештував акції чотирьох дочірніх компаній, серед яких Gazprom International Projects (100%), Wintershall Noordzee (50%), а також Gazprom Neft Badra і Gazprom Neft Middle East. Йдеться про активи, через які «Газпром» вів видобуток нафти й газу на шельфі Північного моря та працював у проектах на Близькому Сході, зокрема в Іраку.
- Позивачем виступає українська компанія «Автодоркомплект» із Запоріжжя, яка втратила бізнес після російської окупації Донбасу. Її майно, за твердженням компанії, було відібрано окупаційними адміністраціями так званої «ДНР».
- «Газпром» опинився під новим ударом у Європі, де його активи дедалі частіше блокуються на користь українських позивачів. Для компанії це означає зростання юридичних і фінансових ризиків, а також втрату стратегічних позицій на європейському енергетичному ринку.
9. Канада приєдналася до нових заходів Заходу проти російської нафти, знизивши цінову «стелю» до 47,6 долара за барель.
- Аналогічні обмеження раніше ввели Євросоюз і Велика Британія. Міністр закордонних справ Канади Анита Ананд підкреслила, що крок спрямований на скорочення доходів кремля від експорту енергоносіїв і обмеження можливостей фінансування війни проти України.
- Нові правила передбачають 45-денний перехідний період для вантажів, які вже були завантажені на танкери.
- Канада вперше приєдналася до механізму обмеження цін на російську нафту ще у грудні 2022 року, а нинішнє рішення посилює тиск на москву, яка втрачає валютні надходження на фоні падіння експорту та скорочення бюджетних доходів.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
