1. Нафтогазовий провал: доходи російського бюджету падають третій місяць поспіль.
- Доходи росії від нафти та газу стрімко знижуються — липень став уже третім місяцем поспіль, коли падіння сягнуло майже 30% у річному вимірі. За даними Мінфіну рф, за липень 2025 року бюджет отримав лише 787,3 млрд рублів від нафто- та газових податків — на 28% менше, ніж торік.
- Основний удар припав на податок на видобуток корисних копалин (НДПІ): у липні надходження від нього впали на 38% — до 634,1 млрд рублів. Із цієї суми 543,4 млрд рублів надійшли від нафтових компаній, які скоротили платежі на 36%.
- Газові доходи взагалі обвалилися на 53%, відобразивши історичне скорочення експорту «Газпрому» в Європу. За підсумками семи місяців 2025 року загальні нафто- та газові доходи бюджету зменшились на 19% — на 1,2 трлн рублів.
- Причини — слабкий експорт, падіння світових цін на нафту, зміцнення рубля та санкційне оточення, що підриває основи російської сировинної моделі.
- кремль продовжує втрачати ключове джерело фінансування війни та соціальних витрат, демонструючи все глибшу залежність від коливань зовнішніх ринків і політичної ізоляції.
2. Фінансова система кремля, ще недавно видавана за диво економічної «стабільності», поступово розвалюється під тиском прорахунків і війни.
- Бюджет росії стрімко втрачає керованість: лише за червень дефіцит досяг 3,7 трлн рублів — майже весь запланований ліміт на рік. І хоча чиновники ще торік з оптимізмом обіцяли дефіцит у межах 0,5% ВВП, реальність швидко спростувала ці ілюзії.
- Ціна на нафту нижча за очікування, а надто сильний рубль зменшує обсяги рублевих надходжень з експорту. У першому півріччі доходи від нафти й газу обвалилися на 17%, ставши на чверть нижчими за прогнози уряду.
- Зниження темпів зростання ВВП (з 4,3% у 2024 році до 1,4% цьогоріч) унеможливлює планове наповнення бюджету. Центральний банк вже визнав: зростання у 2025 році буде нижчим за 1,5%.
- При цьому кремль вперто виключає варіанти девальвації чи підвищення податків, залишаючи собі лише «гру у фіскальний дженга»: скоротити витрати неможливо, а ресурси вичерпуються. Особливо це стосується оборонної галузі, на яку цього року витрачають майже 8% ВВП — понад 170 мільярдів доларів. Запаси радянської зброї вичерпано, а витрати на переозброєння стрімко зростають.
- У відповідь бізнес позбавляють дотацій і змушують фінансувати соцвиплати, а на громадян чекає зростання штрафів, акцизів і поборів — усе під патріотичним соусом. Така «економія по-російськи» не має нічого спільного зі стійкістю: це — вимушена імпровізація на межі краху.
- На додачу до внутрішніх проблем — зовнішні ризики. Якщо Трамп виконає обіцянку обмежити російський експорт нафти або ЄС ще більше закрутить гайки з технологічними санкціями, уся фіскальна конструкція москви може завалитися.
- Простір для маневру стрімко звужується, і жодна кремлівська пропаганда не приховає: «економічна алхімія» путіна втрачає магію.
- росія дедалі більше залежить від вичерпних ресурсів і репресивної лояльності, але навіть автократія не здатна нескінченно чинити спротив базовій арифметиці.
3. російський паливний ринок стрімко деградує: ціна на бензин АІ-95 на біржі в Санкт-Петербурзі встановила історичний максимум, вперше перевищивши 77 тис. рублів за тонну.
- Такий ціновий сплеск став прямим наслідком атак українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Через удари дронів знижено обсяги переробки, а відновлення зруйнованих потужностей може тривати місяцями.
- Попри офіційні заяви про експортні обмеження, біржова вартість бензину продовжує зростати — на 1,08% за європейським індексом. Новий ціновий рекорд навіть перевищив вересневий пік 2023 року.
- Разом із АІ-95 подорожчали й інші види пального, включно з дизелем і АІ-92, що свідчить про системну кризу в галузі. У Міненерго рф заявили про нібито «перерозподіл» палива на внутрішній ринок, однак аналітики сумніваються, що цього буде достатньо для стримування подальшого зростання цін.
- росія дедалі глибше занурюється в енергетичну нестабільність, а атаки дронів демонструють вразливість ключової інфраструктури, від якої залежить не лише економіка, а й соціальна стабільність у регіонах.
4. росіяни все частіше звертаються до банків в надії полегшити борговий тягар, однак більшість із них отримують відмову.
- За даними Центробанку рф, лише у другому кварталі 2025 року кількість звернень за реструктуризацією боргів зросла на 87% у річному вимірі — до 1,5 млн випадків. При цьому заявки на кредитні канікули за споживчими позиками зросли в 2,2 раза (понад 230 тисяч звернень), а по іпотеці — на 30%.
- Однак навіть на тлі вибухового зростання закредитованості банки відмовили 80% позичальників у перегляді умов. Для порівняння, рік тому цей показник був на рівні 69%.
- Система відверто не справляється з хвилею фінансової нестабільності серед населення. Усього лише за перше півріччя 2025 року три мільйони росіян просили полегшити боргові зобов’язання. Із початку 2024 року таких звернень було вже понад 7 млн. До початку 2025-го борги перед банками й мікрофінансовими організаціями мали 50,1 млн громадян — третина населення країни.
- російська фінансова система втрачає залишки довіри, а банківський сектор, замість того щоб пом’якшувати соціальну напругу, фактично блокує допомогу переобтяженим боргами громадянам.
5. Український дрон знову вивів з ладу російський нафтопереробний завод.
- Вперше з березня 2025 року внаслідок української атаки з використанням БПЛА зупинено роботу великого російського нафтопереробного підприємства — Новокуйбишевського НПЗ, що входить до структури «Роснефти».
- 2 серпня завод призупинив первинну переробку нафти після ураження дронами. У результаті атаки пошкоджено ключовий елемент технологічного процесу — атмосферну колону установки АВТ-11 потужністю 18,9 тис. тонн на добу.
- Саме на цій установці відбувається первинне розділення сирої нафти. Новокуйбишевський НПЗ — найбільш технологічно оснащений серед самарських заводів «Роснефти», з річною потужністю до 8,3 млн тонн нафти. Окрім АВТ-11, підприємство має резервну установку АВТ-9, значно меншої продуктивності (4,7 тис. тонн/доба).
- Зупинка такого об’єкта — черговий удар по російській нафтопереробці, яка з початку 2024 року втратила значні обсяги переробки через регулярні атаки українських дронів. Цей інцидент також свідчить про збереження вразливості критичної інфраструктури рф попри масштабні спроби захисту.
6. Панама б’є по «тіньовому флоту» росії: заборона для старих танкерів.
- З серпня Панама припиняє реєстрацію нафтових танкерів віком понад 15 років і вводить регулярні перевірки всіх суден під своїм прапором.
- Це — серйозний удар по «тіньовому флоту» росії, який зріс у шість разів після повномасштабного вторгнення в Україну й налічує близько 600 суден. Середній вік таких танкерів — 20–25 років, тоді як середній вік світового флоту — 13 років. Часто це списані судна без належного страхування, скуплені у західних, зокрема грецьких, власників.
- У червні 153 із 435 танкерів, що вивозили нафту з росії, були частиною «тіньового флоту». Тепер значна частина з них ризикує втратити право ходити під прапором Панами — другого за обсягом реєстратора суден у світі.
7. Протистояння США та Індії стосуються не лише нафти.
- Протистояння між США та Індією загострюється на тлі закупівель російської нафти, які Вашингтон вважає порушенням санкційної дисципліни. Дональд Трамп, прагнучи посилити економічний тиск на союзників кремля, вже ввів 25% мито на індійські товари, які постачаються до США, і пригрозив ще жорсткішими заходами у відповідь на співпрацю Нью-Делі з російським нафтовим сектором, оціненим у $4 трлн.
- Індія, яка довго сподівалась отримати вигоду від антикитайської риторики Вашингтона, тепер сама опинилася в центрі американського торговельного тиску.
- Хоча ще рік тому її експорт до США сягнув $87 млрд, сьогоднішні тарифи і критика з боку Трампа створюють реальні ризики для індійської економіки.
- Вашингтон особливо різко реагує на те, що російська нафта становить близько 40% імпорту сирої нафти Індії. москва фактично використовує Делі як транзитну економіку для обходу санкцій, пропонуючи нафту зі знижкою — і знаходить у цьому охочого партнера.
- Аргументи індійського уряду про «національний обов’язок» закуповувати дешеві енергоносії дедалі менше переконують західних союзників, особливо на тлі триваючої агресії росії проти України.
- Ще один вимір конфлікту — геополітичний. Трамп не приховує намірів тиснути на Індію через її військові зв’язки з рф. Попри зусилля Нью-Делі з диверсифікації джерел озброєнь, росія залишається ключовим постачальником.
- Водночас США починають зближення з Пакистаном — регіональним суперником Індії, у тому числі через співпрацю у сфері енергетики, чим створюють нову лінію напруги.
- Для Індії ставка зростає. Її залежність від російських поставок стає токсичною і ризикованою. Тривале ігнорування міжнародного режиму санкцій не лише загрожує митами з боку США, а й шкодить стратегічному іміджу країни як відповідального глобального гравця.
- У той час як Пекін демонстративно кидає виклик Заходу, Індії доведеться обирати: або продовжувати підтримку країни-агресора, або зберегти доступ до ринків та альянсів демократичного світу.
8. Суд у Відні дозволив примусове стягнення з росії понад €120 млн на користь «Нафтогазу України».
- Австрійський суд задовольнив клопотання НАК «Нафтогаз України» щодо примусового виконання арбітражного рішення проти російської федерації. Йдеться про відшкодування збитків за незаконне привласнення активів компанії в анексованому Криму. Сума стягнення перевищує €120 млн, повідомляє пресслужба компанії.
- Згідно з рішенням суду, росія втратить права на понад 20 об'єктів нерухомості на території Австрії — їх планується виставити на аукціон для подальшого продажу, аби компенсувати завдані збитки.
- Це черговий крок у багаторічному юридичному протистоянні: арбітражний процес проти росії «Нафтогаз» та інші компанії групи ініціювали ще у жовтні 2016 року.
- Українська сторона вимагає компенсацію за незаконну експропріацію стратегічно важливих енергетичних активів у Криму, серед яких родовища, бурові платформи, газотранспортна інфраструктура та понад 675 млн кубометрів газу в підземних сховищах.
- Цей прецедент демонструє зростання юридичної та економічної відповідальності росії за агресію проти України, а також посилення міжнародного тиску на Кремль через використання механізмів західної юрисдикції для стягнення компенсацій.
9. ЄС просуває санкції проти Китаю через підтримку росії у війні з Україною.
- Євросоюз планує запровадити санкції проти Китаю після розслідування Reuters, яке показало, що росія отримує китайські двигуни для дронів, замасковані під промислове обладнання.
- Ці поставки викликали занепокоєння в Брюсселі: 15 країн ЄС звернулися до Китаю за поясненнями, але Пекін або заперечував свою причетність, або відмовлявся відповідати. “Без підтримки Китаю війна мала б зовсім інший вигляд”, — заявив один із європейських дипломатів, додавши, що після серпня ЄС наполягатиме на санкціях.
- Китай продовжує наполягати на своїй “неупередженій позиції” та заперечує постачання зброї будь-якій зі сторін.
10. росія дедалі глибше втягується у схеми, які загрожують глобальній безпеці.
- За даними Financial Times, Тегеран намагався отримати в росії технології, що можуть бути використані для розробки ядерної зброї. Рік тому, 4 серпня 2024 року, Іран направив делегацію, пов’язану з таємною програмою створення атомної бомби, до російських науково-дослідних центрів. До її складу увійшов відомий фізик-ядерник Алі Калванд, який працює в структурі SPND — організації, що Захід прямо пов’язує зі згорнутою військовою ядерною програмою Ірану.
- Під час візиту іранська сторона цікавилася технологією подвійного призначення для ядерних випробувань, а також обговорювала можливість придбання спеціального ізотопу, здатного підвищити потужність вибуху. Переговори проводились із залученням посередників і за участі представника іранської військової контррозвідки.
- FT отримала листування, проїзні документи і супровідну документацію, що підтверджує факт цього візиту. Компанія DamavandTec, представники якої супроводжували Калванда, перебуває під санкціями США за допомогу SPND в закупівлях.
- Розслідування вкотре підкреслює: попри публічні заяви про нерозповсюдження, москва, схоже, готова ділитися критичною військовою технологією з режимами-ізгоями.
- Це не лише суперечить міжнародним зобов’язанням, але й створює реальні загрози для стабільності на Близькому Сході та за його межами.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
