1. Україна продовжує завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, знищуючи виробничі потужності та компоненти, необхідні для виготовлення ракетного озброєння
- 23 жовтня ракетного удару зазнав завод «Протон» в Орлі. Підприємство виробляє оптоелектронне обладнання та електронні компоненти для російського ВПК. Його продукція використовується під час виробництва крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковер», балістичних ракет «Іскандер-М» і зенітних комплексів «Панцирь-С1».
- За оприлюдненими кадрами, внаслідок удару щонайменше один виробничо-збірний корпус заводу зазнав критичних руйнувань: обвалилися верхні поверхи, покрівля та фасад. Це могло вивести з ладу технологічні лінії в ураженому цеху.
- 24 жовтня повідомили про атаку на хімічний завод «Тольяттикаучук» у Тольятті Самарської області. Підприємство виробляє синтетичні каучуки та іншу хімічну продукцію. Подробиці наслідків атаки уточнюються.
2. російський «Новатек» фінансує американський проєкт ЗПГ на Алясці попри санкції США.
- російська газова компанія «Новатек», яка перебуває під американськими санкціями, фінансує будівництво термінала зрідженого природного газу на Алясці та фактично контролює реалізацію проєкту.
- Проєкт Polar Train LNG розпочали в березні в межах планів адміністрації Дональда Трампа розширити експорт американських енергоносіїв до Азії. Компанія планувала використати частину обладнання недобудованого російського термінала «Арктик ЗПГ-2», який також перебуває під санкціями США, та перенести його на Аляску.
- Polar Train звернулася до американських органів із проханням дозволити переговори з «Новатеком», однак дозволу ще не отримала. Попри це, як стверджує колишній генеральний директор американського проєкту Джоел Ріддл, російська компанія вже фінансувала його та керувала роботою.
- Під час обговорень між Вашингтоном і москвою розглядали варіант, за якого «Новатек» допоможе побудувати термінал на Алясці в обмін на скасування санкцій проти «Арктик ЗПГ-2».
3. російська нафта ESPO для Китаю подорожчала до рекордних рівнів через перебої з постачанням із Близького Сходу.
- російські продавці пропонують Китаю нафту ESPO Blend із рекордними преміями до еталонної марки Brent — понад $25 за барель, а в окремих пропозиціях ціна перевищувала $30.
- Зростання цін пов’язане з високим попитом, подорожчанням морських перевезень через війну з Іраном і невизначеністю щодо експорту нафти з Перської затоки. російські постачальники намагаються скористатися перебоями на близькосхідному ринку, підвищуючи ціни для китайських покупців. Однак надмірні премії можуть відвернути частину покупців.
- За словами трейдерів, китайські нафтопереробні заводи готові платити за ESPO приблизно на $20 за барель вище за Brent, але за вищих цін переробка може стати збитковою. Одна з нещодавніх угод із великим незалежним китайським НПЗ передбачала премію $23–26 за барель, тоді як менші заводи за таких умов ризикують зазнати збитків.
- Зростання транспортних витрат також підштовхує продавців підвищувати ціни. Водночас частина партій російської нафти, запропонованих до постачання в листопаді та грудні, залишилася непроданою.
4. росія передавала Китаю військові розробки для підводних човнів, авіації та систем управління десантом.
- російські оборонні підприємства передавали Китаю технології та технічну документацію для розвитку військово-морських сил, авіації й десантних систем. Частина цих розробок може мати значення для можливого конфлікту навколо Тайваню. Про це йдеться у звіті американського Центру перспективних досліджень у сфері оборони (C4ADS).
- Зокрема, Центральне конструкторське бюро «Рубін» у 2015–2023 роках передало китайським військовим структурам і суднобудівним компаніям 12 партій матеріалів загальною вартістю понад $80 млн. Вони стосувалися проєктування неатомних підводних човнів.
- Російські інженери також допомагали тестувати технології зниження шумності китайських субмарин, зокрема під час дослідження кавітації. Центральний аерогідродинамічний інститут росії у 2022–2024 роках щонайменше дев’ять разів передавав китайській корпорації Norinco моделі літальних апаратів і результати аеродинамічних випробувань. Отримувачем платежів за документацію щодо моделі за схемою «літаюче крило» був «Рособоронекспорт». Дослідники вважають це ознакою військового призначення робіт.
- Ще один напрям співпраці — системи управління повітряним десантом. російський НДІ систем зв’язку та управління розробляв для китайської армії систему «Меч», яку планували встановлювати на бронеавтомобілі Dongfeng та адаптувати до китайської супутникової навігації BeiDou. За даними C4ADS, російський холдинг «Елемент» також організував складання мікроелектроніки в Китаї, однак військове призначення цих мікросхем не встановлено.
- Інша російська компанія, «СтанкоМашСтрой», планувала налагодити в китайському Сяньяні виробництво п’ятиосьових верстатів, які можуть використовуватися у виробництві складного озброєння.
5. російські виробники військової продукції переносять виробництво до Китаю через санкції.
- російські підприємства, пов’язані з військово-промисловим комплексом, почали переносити частину виробництва до Китаю, щоб зберегти доступ до промислових потужностей і продовжити постачання продукції.
- Виробник мікроелектроніки «Елемент», який постачає компоненти російським оборонним підприємствам і перебуває під санкціями США з 2022 року, у 2024 році розпочав складання мікросхем у Китаї. Компанія зареєструвала там щонайменше чотири дочірні структури.
- Перенести частину виробництва до Китаю планував і верстатобудівний завод «СтанкоМашСтрой», який перебуває під санкціями США з 2023 року. У 2023 році підприємство оголосило про намір налагодити випуск верстатів спільно з китайською Baoji Machine Tool Group.
- Водночас співпраця може посилювати технологічну залежність росії від Китаю. В довгостроковій перспективі китайські компанії можуть отримати більше переваг: використати російські розробки та досвід для створення власного озброєння й витісняти російських виробників із міжнародних ринків.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
