1. Україна 27 травня завдала ударів по військових та паливних об’єктах рф — під атакою опинилися авіаремонтний завод у Таганрозі, військовий аеродром «Балтимор» у Воронежі та НПЗ у Туапсе.
- У Ростовській області після роботи ППО уламки впали в районі 325-го авіаційного ремонтного заводу в Таганрозі. За фото і відео очевидців, на території підприємства почалася сильна пожежа. Завод ремонтує Ан-12, Ан-72, Іл-76, Су-24, Су-25, а також вертольоти Мі-8 і Мі-24 та перебуває під західними санкціями через участь у забезпеченні війни проти України.
- У Воронежі, за даними українських моніторингових ресурсів, ракети Storm Shadow були спрямовані по військовому аеродрому «Балтимор», де базуються Су-34. Після удару над аеродромом піднявся густий чорний дим.
- Також уночі під удар знову потрапив НПЗ у Туапсе в Краснодарському краї.
2. російська влада готується запровадити нові обмеження на експорт пального після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі, які серйозно вдарили по паливному сектору країни.
- Після вже чинної заборони на експорт бензину уряд тепер розглядає можливість обмежити також вивезення дизельного пального та авіаційного керосину.
- Причиною стали масштабні проблеми в російській нафтопереробці після атак українських дронів. За оцінками, до другої половини травня в росії було зупинено або частково виведено з роботи НПЗ сумарною потужністю близько 238 тис. тонн на добу — це приблизно чверть усіх нафтопереробних потужностей країни.
- Найбільше постраждала центральна частина росії, де удари зачепили великі заводи в Кірішах, москві, Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі. Саме ці підприємства забезпечували понад 30% виробництва бензину та близько 25% дизельного пального в країні.
- Завантаження російських НПЗ впало до мінімального рівня з 2009 року — близько 4,69 млн барелів на добу.
- кремль змушений не лише втрачати експортні доходи, а й рятувати внутрішній ринок від дефіциту пального за допомогою адміністративних заборон.
3. Ціна російської нафти у рублях у травні впала на 11% порівняно з квітнем — із 7299 до 6518 рублів за барель.
- Причиною стало зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту після спаду напруги навколо Ірану. Для російського бюджету це критично важливий показник, оскільки саме ціна нафти в рублях використовується для розрахунку ПВКК — ключового податку для нафтової галузі, який формує близько п’ятої частини доходів федерального бюджету.
- У результаті сильний рубль почав зменшувати рублеві доходи москви навіть попри відносно високі нафтові котирування.
- Хоча поточна ціна все ще приблизно на 20% вища за закладений у бюджет-2026 орієнтир у 5440 рублів за барель, «нафтова премія» для росії швидко скорочується.
- Після піків вище $120 світові ціни на нафту вже опустилися нижче $100 за барель, що звужує можливості кремля отримувати надприбутки для фінансування війни.
- Зміцнення рубля стало проблемою для бюджету: кожен рубль укріплення курсу коштує федеральному бюджету близько 100 млрд рублів доходів на місяць.
- російський бізнес вже закликає владу фактично перейти до ручного контролю валютного курсу, щоб стримати падіння експортних доходів.
4. російські авіакомпанії обходять санкції, щоб їх літаки продовжували літати.
- Попри масштабні санкції США, ЄС і Великої Британії, російські авіакомпанії продовжують підтримувати польоти західних літаків Airbus і Boeing завдяки схемам обходу обмежень через треті країни. Після 2022 року санкції мали паралізувати російську цивільну авіацію через заборону постачання літаків, двигунів і комплектуючих.
- Однак російські перевізники змогли частково адаптуватися: запчастини надходять через посередників в Індії, Туреччині, ОАЕ та Казахстані, а всередині країни активно розширюють ремонтні потужності.
- Одним із показових випадків є історія з двома двигунами CFM56. Їх продала компанія Vallair через індійських посередників Aman Aviation і MEC із формальною забороною реекспорту до росії. Але вже за два місяці двигуни опинилися у російської авіакомпанії «Россия». Після розголосу учасники схеми почали дистанціюватися один від одного.
- Водночас, Китай різко збільшив експорт авіаційних компонентів до росії, фактично допомагаючи підтримувати працездатність цивільного авіапарку.
- Втім, навіть попри тимчасову адаптацію, проблеми накопичуються. російський парк літаків поступово старіє, витрати на обслуговування ростуть, а залежність від сірих схем і посередників лише посилюється.
- Це означає, що російська авіація дедалі більше переходить у режим «виживання», де підтримка польотів залежить від напівлегального імпорту та канібалізації літаків.
5. Уряд росії продовжує згортати підтримку малого та середнього бізнесу.
- У першому кварталі 2026 року обсяг підтримки МСБ скоротився на 27,5% — до 52,5 млрд рублів проти 72,3 млрд роком раніше.
- Падіння триває вже другий рік поспіль: за підсумками 2025-го фінансування сектора також було зменшено. Скорочуються практично всі показники: менше підприємств отримують допомогу, падають обсяги фінансової підтримки та середній розмір виплат.
- Особливо помітно зменшилася саме фінансова допомога — на 17,3% у річному вимірі. російський малий бізнес дедалі швидше втрачає стійкість.
- Високі кредитні ставки, падіння споживчого попиту, податковий тиск і згортання держпідтримки прискорюють хвилю закриттів компаній у торгівлі, сфері послуг та громадському харчуванні. Економіка росії дедалі більше концентрується навколо великих держкорпорацій та військового сектору, тоді як цивільний приватний бізнес опиняється у стані затяжної деградації.
6. Санкції США продовжують ускладнювати росії постачання пального союзним режимам.
- російський танкер Universal із 270 тисячами барелів дизельного пального так і не зміг дістатися Куби й після місяця дрейфу в Саргасовому морі змінив курс у бік Бразилії.
- Судно вийшло з порту Вістіно в Ленінградській області та у квітні залишило Балтійське море. Танкер проходив Ла-Манш під охороною російського військового конвою, а далі його супроводжував фрегат чорноморського флоту «Адмірал Григорович».
- Попри це, судно, яке перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Швейцарії та Канади, не отримало можливості зайти на Кубу. Наразі танкер позначив пункт призначення як «For order», що означає очікування нових вказівок щодо маршруту.
- Навіть військовий супровід не гарантує російському «тіньовому флоту» можливості безперешкодно здійснювати поставки пального.
7. Велика Британія посилила санкційний тиск на росію, запровадивши обмеження проти криптовалютних платформ і фінансових мереж, які використовувалися для обходу західних санкцій та фінансування війни проти України.
- Під санкції потрапила пов’язана з кремлем криптомережа A7, яку британська влада називає одним із ключових інструментів підтримки російської воєнної економіки.
- Через цю систему здійснювалися розрахунки за експорт російської нафти та переказ коштів через криптовалютні канали. Особливу увагу Лондон звернув на використання фінансової інфраструктури Киргизстану.
- За оцінками британської сторони, у 2025 році через мережу A7 могли пройти понад $90 млрд — сума, співставна приблизно з половиною річних військових витрат росії.
- До санкційного списку увійшли 14 компаній і чотири фізичні особи. Серед них — криптобіржа EXMO, компанія біржі HTX (колишня Huobi), P2P-сервіс Bitpapa, платіжна система «Рапіра», а також кілька юридичних осіб із Киргизстану, включно з «Євразійським Ощадним Банком».
- Міністерка внутрішніх справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що Лондон має намір перекривати фінансові канали, які допомагають кремлю фінансувати війну та обходити міжнародні обмеження.
8. Туреччина скоротила морський імпорт російської нафти Urals у травні до мінімуму з початку 2025 року.
- Закупівлі впали до 161 тисячі барелів на добу — це на 15% менше, ніж у січні–квітні, і майже вдвічі нижче за показник травня 2025 року, коли імпорт становив 302 тисячі барелів на добу.
- Однією з причин стало різке подорожчання російської нафти: ціни на Urals перевищували $100 за барель і досягли максимумів із 2014 року. Трейдери зазначають, що Туреччина звикла купувати російську нафту зі значним дисконтом і не готова переплачувати за сировину з рф.
- Падіння поставок Urals Анкара компенсувала збільшенням імпорту казахстанської нафти CPC Blend із родовищ Тенгіз, Карачаганак і Кашаган. Додатковим фактором стало перенаправлення значних обсягів російської нафти в Азію, насамперед до Індії, через що на ринку майже не залишалося вільних партій.
- Товарообіг між Туреччиною та рф продовжує падати вже третій рік поспіль. За підсумками 2025 року він скоротився на 6,6% — до $49,1 млрд, а поставки російських товарів до Туреччини за січень–квітень 2026 року обвалилися на 22,8%, що стало найгіршим показником серед усіх торговельних партнерів країни.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
