1. російський бюджет може втратити 4 трлн рублів уже до кінця року.
- 18-й пакет санкцій Європейського Союзу, запроваджений у середині липня, може спричинити масштабні фінансові втрати для росії. Зокрема, йдеться про зниження цінової стелі на російську нафту з $60 до $47,6 за барель, що може коштувати кремлю до 4 трлн рублів бюджетних доходів до кінця 2025 року. Про це йдеться в оцінці інвесткомпанії Aigenis.
- За поточними бюджетними розрахунками, надходження з нафтогазового сектору базуються на ціні Urals у $60 і курсі 96,5 руб./дол. Очікувана сума – 10,9 трлн рублів. Проте за умов зниження ціни до $47–48 і зміцнення рубля до 78–80 за долар, доходи впадуть до 6,8 трлн.
- Експерти компанії прогнозують, що реальні втрати доходів від нафти й газу можуть сягнути 7,5 трлн рублів. Це поставить під тиск і без того дефіцитний бюджет: уже в червні дефіцит сягнув 3,7 трлн рублів, а до кінця року може вирости до 6 трлн, тобто понад $760 млрд.
- У відповідь уряд рф, ймовірно, перегляне базову ціну Urals у бюджеті до $50 за барель і занижуватиме офіційний курс рубля. Такі кроки лише підкреслюють масштаб фінансової вразливості, в яку москва потрапила через міжнародну ізоляцію.
- Контекст посилення санкцій підтвердила глава європейської дипломатії Кая Каллас, наголосивши, що ЄС «продовжить підвищувати ціну» за війну, розв'язану росією.
- Водночас у США дедалі більше зростає тиск на союзників росії — за заявами Вашингтона, без поступок Кремля можуть бути введені вторинні санкції проти його партнерів по експорту.
- Падіння нафтогазових доходів, які формують ядро федерального бюджету рф, свідчить про поступове вичерпання ресурсу, за рахунок якого москва фінансує війну.
2. «Русснефть» скотилася в збитки: компанія втратила понад 2 млрд рублів за півріччя.
- російська нафтова компанія «Русснефть» повідомила про чистий збиток у 2,4 млрд рублів за підсумками першого півріччя 2025 року. Це різкий обвал фінансових результатів у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, коли компанія декларувала прибуток у 18,3 млрд рублів.
- Виторг компанії знизився майже на 18%, склавши 121,3 млрд рублів, що відображає загальну тенденцію до падіння прибутковості в російській нафтовій галузі.
- Особливо суттєвим стало скорочення продажів на внутрішньому ринку — на 33%, до 62 млрд рублів. Хоча експортні продажі незначно зросли (на 7,5%), вони не змогли компенсувати загальне погіршення фінансових показників.
- На фоні санкційного тиску, логістичних ускладнень і цінових обмежень, російські нафтовидобувні компанії дедалі частіше демонструють погіршення рентабельності.
- Так, ще в першому кварталі «Русснефть» вже фіксувала чистий збиток понад 4,3 млрд рублів, а нинішній результат свідчить про системну кризу в діяльності одного з топ-10 нафтових гравців рф.
- Падіння доходів на внутрішньому ринку, попри деяке зростання реалізації газу, вказує на загальну стагнацію попиту всередині країни та неспроможність компенсувати зовнішні втрати за рахунок внутрішньої кон’юнктури.
3. росія згортає програму оновлення флоту через дефіцит бюджету та виснаження резервів.
- Розрекламована програма модернізації російського цивільного флоту, що передбачала будівництво понад 200 суден до 2027 року, фактично провалена через різке падіння бюджетних доходів і фінансову нестабільність.
- Міністерство промисловості та торгівлі рф запропонувало скоротити фінансування на понад 40%, а кількість суден у проєкті зменшити зі 260 до 191.
- У першу чергу під скорочення потраплять вантажні, риболовецькі та днопоглиблювальні судна. Як зазначають експерти, це вимушений крок на тлі фінансових проблем: після трьох років війни Фонд національного добробуту рф втратив дві третини ліквідних коштів. Із $120 млрд перед вторгненням у 2022 році залишилося лише $52,6 млрд.
- Оновлення флоту планувалося профінансувати саме за рахунок ФНД, однак через зростання вартості будівництва, мегапроєкти та латання бюджетних «дірок», грошей не вистачає.
- Тим часом федеральний бюджет все більше орієнтований на фінансування війни: кожен третій рубль іде на військові витрати, а дефіцит лише за перше півріччя сягнув майже 3,8 трлн рублів — утричі більше, ніж планувалося на весь рік.
- Зрив програми модернізації флоту — ще один сигнал глибоких економічних проблем, з якими стикається росія внаслідок санкцій, військових витрат і поступового виснаження внутрішніх ресурсів.
4. росія втрачає залишки радянського озброєння та дедалі більше залежить від КНДР і Китаю.
- Згідно з дослідженням Київської школи економіки (KSE), росія стрімко вичерпує залишки свого радянського озброєння, яке активно використовувала з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
- Потік техніки з арсеналів на фронт скорочується: якщо у 2022 році з основних складів рф було передано 242 тис. тонн військового майна, то у 2025-му обсяг може зменшитися вдвічі — до 119 тис. тонн.
- За словами аналітика KSE Павла Шкуренка, темпи надходження техніки на ремонт і до бойових частин нижчі, ніж спроможність самих ремонтних підприємств, що вказує на вичерпання запасів.
- На передовій активно використовуються старі моделі танків — Т-72, Т-80, а також Т-54, які вироблялися ще у 1940-х роках. Проте навіть такі резерви вже не можуть забезпечити потреби армії рф.
- За даними KSE, росія критично залежить від поставок з Північної Кореї. У 2024 році понад половину вибухових речовин у російських арсеналах надійшли саме з регіону Находка — морського порту, що активно використовується КНДР. Обсяги зросли з нуля до 250 тис. тонн з початку війни.
- Українська військова розвідка раніше підтверджувала, що до 40% боєприпасів росії — північнокорейського походження.
- Додатковим джерелом підтримки залишається Китай. Хоча офіційно Пекін не постачає летальної зброї, з 2021 року обсяги поставок китайського обладнання та компонентів для потреб ВПК рф зросли до понад 3 млн тонн, стверджують у KSE.
- Крім того, зафіксовані поставки вибухових речовин із території, наближеної до Каспійського моря — ймовірно, з Ірану.
- Усе це свідчить про глибоку структурну кризу російського ВПК, який без зовнішньої підтримки не здатен утримувати інтенсивність бойових дій.
5. ЄС закрив доступ російській нафті до своїх танкерів — зростають ризики та витрати для рф.
- 18-й пакет санкцій Європейського Союзу фактично позбавив росію можливості використовувати європейські судна для транспортування нафти.
- До червня 2024 року понад 40% всього морського експорту російської нафти припадало саме на танкери з країн ЄС, а сумарно зі всіма країнами G7 — до 56%. Навіть у період мінімальної активності, у жовтні 2024 року, їхня частка була близька до 20%.
- Європейські судноплавні компанії, ймовірно, остаточно відмовляться від перевезень російської нафти. Це може спричинити короткострокове зростання цін до $72–75 за барель, однак, за оцінками, ситуація стабілізується протягом кварталу — за рахунок переорієнтації росії на перевізників із так званих «дружніх» країн.
- Втім, будь-який із нових сценаріїв означає для росії зростання витрат. Через вимушений перехід на менш доступний флот та посилення логістичних ризиків очікується подальше збільшення знижки до світових цін на російську нафту. Це безпосередньо б’є по прибутковості експорту та поглиблює фінансовий тиск на енергетичний сектор рф.
- На тлі вже чинних обмежень Заходу, ЄС зробив ще один крок до повного витіснення росії з легальних глобальних енергетичних ланцюгів постачання.
6. ЄС підтвердив намір повністю відмовитися від російських енергоносіїв на користь поставок зі США.
- Європейський Союз у межах нової торговельної угоди зі США погодився замінити російську нафту, газ та ядерне паливо на американські постачання.
- Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після переговорів із Дональдом Трампом у Шотландії. За її словами, упродовж трьох років ЄС придбає в США енергоносіїв на $750 млрд, зокрема значні обсяги ЗПГ та ядерного палива.
- Фон дер Ляєн наголосила, що в Європу «досі потрапляє занадто багато» російських енергоресурсів, і Брюссель має намір повністю припинити таку залежність до 2027 року.
- Угода також передбачає зниження мит на низку товарів, зокрема на автомобілі, мікрочипи та фармацевтичну продукцію — з 30% до базових 15%, а для авіатехніки — до нульового рівня.
- Водночас ЄС інвестує $600 млрд в американську економіку та планує масштабні закупівлі військової техніки зі США.
- Ця угода демонструє дедалі глибшу енергетичну інтеграцію ЄС і США та констатує стратегічну поразку росії на європейському енергетичному ринку.
7. США дозволили Chevron відновити видобуток нафти у Венесуелі.
- Адміністрація США знову надала ліцензію Chevron на видобуток і експорт венесуельської нафти. Це сталося після угоди між Вашингтоном і Каракасом: звільнено 10 американців, а 250 венесуельців повернули з тюрем Сальвадору.
- Ключова умова — жодні податки чи роялті не повинні йти уряду Мадуро.
- Chevron — єдина велика американська компанія, що залишилася у Венесуелі. Її видобуток покривав до 25% нафти країни. У травні ліцензію відкликали, але тепер її поновили — на тлі геополітичного балансу між санкціями, енергетикою та цінами на нафту.
- Brent на тлі новини виросла лише на 1% — до $69.19/барель. США імпортують ~250 тис. барелів щодня, переважно на заводи Chevron і Valero на узбережжі Мексиканської затоки.
- Рішення допоможе утримати ціни, стримати вплив росії та Китаю і зберегти контроль над нафтовими потоками.
8. Експорт дронів із Тайваню зріс майже у вісім разів — більшість поставок йдуть у країни НАТО.
- У першій половині 2025 року експорт безпілотників з Тайваню зріс на 749% у річному вираженні, повідомляє Focus Taiwan з посиланням на дані Тайванської ради з розвитку зовнішньої торгівлі (TAITRA).
- За шість місяців обсяг експорту дронів склав $11,89 млн, з чого понад 54% припало на Польщу — країну, яка є одним із ключових хабів постачання озброєння в Україну.
- США стали другим за обсягами покупцем — Вашингтон наростив імпорт тайванських дронів на 209%, до $1,55 млн.
- Німеччина посіла третє місце з обсягом у $1,46 млн, збільшивши закупівлі у 258 разів.
- Також серед основних імпортерів — Чехія та Гонконг. Усього на ці п’ять ринків припадає 97% всього експорту тайванських безпілотників у першому півріччі.
- Зростання експорту у такому масштабі свідчить про зміцнення оборонної взаємодії країн демократичного табору на тлі загрози з боку росії та Китаю.
- Тайвань, який сам перебуває під тиском Пекіна, дедалі активніше входить до глобального ланцюга постачань технологій подвійного призначення для потреб західних союзників.
9. Україна синхронізувала санкції з ЄС і вдарила по ВПК рф — указ президента.
- Президент Володимир Зеленський підписав два рішення Ради національної безпеки і оборони, які істотно посилюють санкційний тиск на росію.
- Перше рішення передбачає повну синхронізацію української санкційної політики з усіма 18 пакетами обмежень, раніше ухваленими Європейським Союзом. Відтепер всі обмеження ЄС офіційно діють і в українській юрисдикції, включно з останнім — 18-м пакетом, який спрямований проти тіньового танкерного флоту росії, а також 53 фізичних і юридичних осіб із росії, Китаю, Ірану та інших держав.
- Друге рішення стосується російського військово-промислового комплексу. До нового списку санкцій потрапили понад 90 компаній, які займаються видобутком рідкоземельних і рідкісних металів — критично важливих для виробництва сучасної військової електроніки, систем наведення, авіаційних двигунів і безпілотників.
- Нові санкції ускладнять доступ рф до ключових ресурсів для продовження виробництва високотехнологічної зброї, зокрема дронів, які активно використовуються проти України. Крім того, синхронізація з ЄС посилює міжнародну ізоляцію російських постачальників та фінансових посередників. Ці обмеження є черговим кроком у напрямку посилення глобального економічного тиску на державу-агресора.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
