Спекулянти і трейдери отримують різнонаправлені сигнали, не розуміючи, куди ж їм бігти. Минулої п’ятниці ринки отримали потужний удар з боку американської статистики. Де щось паламалось на американському ринку праці. А рівень безробіття зріз до 4,2% (а було 4,1%). Щоб більше не було таких сигналів Трамп вирішив звільнити голову статистичного відомства. Знов роблячи кроки, які легко уявити десь у Туреччині чи Гватемалі, а не в найрозвинутіший економіці світу. Найкумедніше те, що голова статистичного відомства була чисто політичною призначенкою і за цифри, які так вибісили президента США, взагалі не відповідала. Але кого зараз у Білому Домі хвилюють такі дрібниці. Тим більше, що якщо у поганій ситуації на ринку праці не винні ті, хто обраховують цифри, то значить винен Дональд Трамп з його високим рівнем невизначеності і атаками на мігрантів. Не Байден же. А такої думки просто не можна допускати. Як і про те, що в деяких аграрних штатах ВВП різко просів через дії президента США.
Проте вже на цьому тижні настрій змінився на позитивний, особливо в Європі, дозволивши відіграти втрати минулої п’ятниці. Причому одним із драйверів позитиву стале раптове бажання Путіна поговорити з Трампом і його готовність робити щось неприємне для себе, щоб ця зустріч відбулась. Що за ним стоїть невідомо, скоріш за все ми маємо справу з черговим затягуванням часу і загортанням тих самих бажань капітуляції у якусь яскраву обгортку. Проте для спекулянтів, що бачать заголовок про скору зустріч Трампа і Путіна, подробиці вже не так і важливі. Тим більше, що коли починаєш у них закопуватись, то відразу заплутаєшся, і виходиш із розумінням, що взагалі нічого не ясно, навіть не зрозуміло, чи відбудеться вона взагалі, окрім того, що Путін може і не хоче завершувати війну, але точно хоче задобрити Трампа. Тому перемагає надія і віра, особливо на тлі появи подробиць потенційного американського плану, який чомусь став прийнятним для Путіна (а може і не став). Очікування швидкого завершення війни різко підскочили, тягнучи за собою ринки, а особливо ті акції, що більше інших постраждали через агресію Росії. І мова не тільки про українськи цінні папери, які торгуються назовні, але й, наприклад, про той самий Райффайзенбанк.
Загального позитивного настрою з приводу перемовин не розділяла тільки індійська рупія. Індія взагалі виявилась крайньою. І певно їм це дуже неприємно, особливо на тлі потенційного потепління між США і Росією. Як і деяким американським компаніям, які вже поспішили перенести зборку своїх продуктів з Китая до Індії, не бажаючи потрапити під значні мита від Трампа. В першу чергу мова про одну яблучну компанію, яка тепер вже обіцяє витратити 100 млрд доларів і збирати свої гаджети у США (хоча хто буде їх збирати там не ясно, особливо на тлі полювання за мігрантами). Так чи інакше, мита проти Індії є, яку Трамп вважає слабкою ланкою, а проти Китаю немає. І санкцій проти Росії також. Як тут не назвати Індію невдахою тижня. На цьому тлі Моді навіть збирається їхати до Китаю, чого не було вже 7 років. Схоже, бажаючи того чи ні, але на деякі дива Трамп точно здатен. Як, наприклад, вдихнути нове життя у вмираючий БРІКС. Правда, навряд чи за це дають нобелівську премію. Навіть з економіки. А так на тлі потенційного миру зростали індекси в Європі, зростало євро, яке за тиждень відіграло майже повністю втрати перед доларом. І от вже на ранок п’ятниці курс в парі євро долар складає 1,165. Індекс американських акцій S&P500 відкриє п’ятницю з позначки у 6340, що тільки на один мізерний пункт вище, ніж тиждень тому. Американським спекулянтам мир в Європі не так принциповий, як політика ФРС. І потенційний новий голова регулятора впливає на їх настрій більше, ніж потенційна зустріч президентів США і Росії.
При цьому, нафта знизилась у ціні в порівнянням з минулим тижнем і баррель бренту торгується десь на рівні в 66 доларів. Може тому, що удар Трампа вторинними санкціями виявився не таким потужним і торкнувся далеко не всіх друзів Росії і поки не викинув російську нафту з ринку в осяжних обсягах. Принаймні, поки що. Адже Китай лишився без належної уваги, да і не слід забувати, як багато нафтопродуктів у росіян купує Туреччина. Падіння ціни на нафту додає ще трошки позитиву у сприйнятті динаміки економічної ситуації у Путіна. В російському бюджеті проловжує розрастатись дефіцит, що все більше нагадую чорну діру, в тому числі на тлі зниження нафтогазових доходів. І от в липні він був рекордним для звичайних місяців (за винятком грудня і січня, де своя бюджетна специфіка) і складав 30% витрат. Майже українським рівень. За винятком того, що російський бюджет ніхто не субсидує і всі уявні чи умовні друзі Росії роблять Путіну приємне виключно за великі гроші. І от гроші можуть стати тим фактором, який може змусити Путіна піти на припинення вогню. Якщо він, звісно, остаточно не втратив зв’язок із реальністю і залишився хоч трошки раціональним. І от оце сподівання на раціональність і є тим фактором, що залишає ринкам віру і надію на те, що поточні танці навколо потенційної зустрічі Путіна і Трампа мають під собою серйозну основу. Звісно, позитив щодо потенційного миру торкнувся і українського сегменту світового ринку, в першу чергу єврооблігацій. В результаті за останній тиждень ціни українських державних бондів підросли на 4 пункти, три з яких було додано в четвер на тлі оптимізму імені Трампа-Путіна. Корпоративні єврооблігації не дуже реагували на позитивні очікування. Може тому, що свого часу не впали так сильно, як державний борг, і досі відчувають цю тяжкість власних цін і наявності дуже багатьох інвесторів, хто у них застряг і проситься на свободу.
А от акції українських компаній, що торгуються у Лондоні і Варшаві, долучились до свята. Суттєво підросли навіть акції Феррекспо, незважаючи на жахливі фінансові дані компанії, яку душать санкціями і перспективи майбутньої діяльності якої дуже туманні. Цікаво, що про це все думає акціонер компанії – Blackrock. Чи він ще у 2022 році все списав і тому зараз не париться і не задає питань українським урядовцям? А на внутрішньому ринку все спокійно. Ба більше, фінансисти, разом з іншими мешканцями Києва, раптом отримали можливість виспатись на тлі не бажання Путіна злити Трампа. Скільки цей настрій російського диктатора протримається невідомо, але поки є надія не дати ввести санкції і порєшать з Трампом, росіяни, судячи з усього, будуть уникати масштабних обстрілів, які дають неприємну картинку у ЗМІ і псують настрій Меланії. Гривня як і всі останні місяці демонструє вражаючи психологічну стійкість. І на цьому тижні укріпилась до 41,45, як на міжбанку, так і на вулиці. Не злякавшись навіть чергового етапу валютної лібералізації від Нацбанку. Яка, щоправда, мало кого вразила в принципі. Зате досі відчувається ефект чарівного пєндєля від наших західних друзів на тлі історії з НАБУ і САП. І от вже уряд призначив голову БЕБ, обраного на чесному конкурсі. Що дуже радує український бізнес. А на додачу ще й реформа митниці, що буксувала останні 7 місяців чи більше, раптом зрушила з мертвої точки. Дива та й годі.
