"Депутати мають дякувати президенту за те, що у них є ця країна", - один з зе-блогерів.
І в цьому вся монобільшість: президент має подякувати їм за те, що вони відпрацювали на нього всі ці роки; у відповідь - про те, що це вони мають бути вдячні президентові.
І ні слова про Армію. Вона десь там, просто так по полях бігає. Під дронами, артилерією, майже кріпосна. Під куполом Верховної Ради своя реальність - то їм не дякують, то їм не дають заробити, то немає "комунікації з урядом", то банальна діарея. І найгірше те, що це - більшість в парламентсько-президентській країні. Де президент загрався у недоторканість, а "депутати" не мають уявлення, з чого складаються їх повноваження. Бо якби мали - ніякі Єрмаки ними б не керували.
Щодо відсутності комунікації з урядом, як однієї з причин саботажу - можливо, я спрощую, але в депутатів просто немає позиції. Коли ти розумієш питання, маєш кваліфікацію, і головне - маєш позицію, то недостатня комунікація з урядом не є перешкодою для виконання тобою своєї роботи. Знаєш, відповідальний, принциповий, незалежний - йди, голосуй.
Натомість складається криза державного управління:
1. Монобільшість- дитсадок.
2. Президент- такий само слабкий, бо панічно боїться мати біля себе не лояльних собі людей. Професійність тут не на першому місці - перш за все лояльність.
3. Уряд, здається, вміє перш за все роздавати гроші на всілякі "є-бачки".
Ярослав Железняк надав такі цифри:
1. На зимову тисячу від Зеленського пішло 18 млрд грн.
2. Кешбек - 10 млрд.
3. Роздача 1500 грн від Зеленського- 20 млрд.
4. Є-бачок - 5 млрд.
5. Марафон - 2 млрд.
6. "Стратегічні комунікації " - 4 млрд.
Це при тому, що зараз гроші в Україні, які йдуть на видатки - це половина від міжнародних партнерів, і половина з наших податків. Тобто ми лише на 50% щось заробляємо самі, і з цих "копійок" уряд викидає гроші на вищезазначені позиції. А я ще прогнозую чергове велике будівництво доріг- бо їх добряче порозбивало за зиму. Особливо стан доріг на сході, де через міста й містечка безперервно йде військова техніка - обійняти і плакати. Розуміючи, як ця влада вміє розподіляти гроші, нам ці дороги вийдуть золотими.
Тобто що ми маємо? Сильний, вибачте, "низ" - всіх тих, хто з ризиком для життя забезпечує нам наявність у нас країни - і слабкий "верх", який не може порозумітися, хто перед ким має вибачатися. Завдяки сильному "низу", тобто фундаменту, цей "верх" має чим хизуватися на міжнародних зустрічах.
Дисбаланс. Їх би місцями поміняти, але ж слабкі не здатні забезпечити нашій країні сильну опору. Питання "для чого вони взагалі прийшли" - риторичне.
