Вступ: війна за економіку і новий фронт у Києві
У країні, де йде війна за саме існування, ми несподівано отримали ще одну битву — битву за майбутнє економіки і верховенства права. 27 серпня 2025 року в закритій кімнаті парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності було протягнуто правку, яка може перекреслити ідею незалежного Бюро економічної безпеки. Цю правку подають як «захист бізнесу від свавілля», але насправді вона є реставрацією прокурорського ручного управління.
Ми вже бачили, як влада використовує воєнний час, аби цементувати контроль над судами, урядом і медіа. Тепер прийшла черга БЕБ — органу, який лише почав вставати на ноги після токсичного старту й конкурсів, які вимагали прозорості від влади. Призначення Олександра Цивінського директором Бюро, здавалося, мало стати знаком нового етапу. Але «поправка 27 серпня» ризикує перетворити це призначення на фікцію.
Як все відбувалося: тиша, закриті двері, і одна правка
Законопроєкт №12439 із самого початку мав чіткий сенс: припинити силовий тиск на бізнес. Його підтримали провідні бізнес-асоціації, міжнародні партнери, навіть урядовці хвалили як «крок до правової визначеності». В проєкті були хороші норми: обмеження строків арештів майна, обов’язкова відеофіксація обшуків, механізми оскарження підслідності. Це була спроба зняти кайдани свавілля.
Але між першим і другим читанням сталася підміна. На закритому засіданні 27 серпня комітет погодив правку, яка знищує сам сенс реформи. Відтепер будь-яке кримінальне провадження щодо посадових осіб бізнесу може бути зареєстроване лише з дозволу керівника прокуратури. Не детектив БЕБ, не аналітик, не оперативник — а саме прокурор зверху вирішуватиме, чи буде справа жити, чи ляже в шухляду.
Це означає: БЕБ позбавляють права починати розслідування. Історія, де бізнес нарешті отримував незалежний орган фінансових розслідувань, може завершитись тим, що цей орган перетвориться на придаток прокуратури.
Наслідки: тарифи на «невідкриття» і нова тіньова економіка
Що означає ця правка на практиці?
1. Ручний контроль. Будь-яка справа проти великого бізнесу — тільки через «фільтр» прокурора. Хочеш, щоб справу відкрили — плати. Хочеш, щоб справу не відкрили — теж плати.
2. Зростання корупційних тарифів. Якщо раніше бізнес боявся БЕБ і міг тиснути через суд чи адвокатів, то тепер ключем стане прокурор. Його «прайс» визначатиме, скільки коштує тиша у реєстрі.
3. Знищення сенсу БЕБ. Орган, який мав працювати на зразок фінансової поліції у європейських країнах, тепер залежатиме від політичного настрою Генпрокурора. Ніякої незалежності, ніякого аналізу — лише дозволи і заборони згори.
Це не просто бюрократична зміна. Це — новий виток тіньової економіки, де все вирішується не законом, а телефонним дзвінком у прокуратуру.
Цивінський і пастка для нового директора
6 серпня 2025 року уряд призначив директором БЕБ Oleksandr Tsyvinskyi. Це призначення підтримували бізнес-асоціації, міжнародні партнери, громадські організації та свідомі громадяни, зокрема і я. Всі хотіли бачити нове Бюро, очищене від старих практик. Сам Цивінський заявляв про відновлення довіри бізнесу і боротьбу з економічними злочинами.
Але «правка 27 серпня» фактично перетворює його на декоративну фігуру. Який сенс у директорі, якщо його детективи не можуть навіть зареєструвати провадження без дозволу прокурора? Це схоже на сценарій, коли влада навмисно погоджується на прозорий конкурс, а потім обрізає інструменти новому керівнику, щоб він нічого не зміг зробити.
Для Цивінського це пастка: він змушений буде або мовчати і виконувати роль «ширми» для політичних рішень, або піти у відкритий конфлікт із системою, яка його ж призначила.
Позиція бізнесу: від надії до обурення
Бізнес-спільнота у лютому ще аплодувала №12439. Вони бачили в ньому реальний шанс: кінець свавіллю під час обшуків, нові правила арешту майна, прозорість процедур. Вони робили заяви, писали листи, зустрічались із депутатами.
Сьогодні ця ж спільнота може прокинутись у світі, де всі їхні зусилля знівельовано. Бо якщо прокурор визначає, чи відкривати справу проти конкурента, це вже не про захист бізнесу. Це про створення нової монополії на вплив.
Доброчесний бізнес опиниться під подвійним тиском: з одного боку — неконтрольовані злочинні схеми, які прокуратура може «не помічати» за хабарі, а з іншого — ризик самому стати жертвою «показових» справ, які відкриють для політичної картинки.
Прокуратура: рецидив старої системи
Прокуратура давно була символом ручного управління. Вона пережила всі «реформи», залишаючись найбільш політизованим правоохоронним органом. І тепер їй хочуть віддати ключ до БЕБ.
Це означає повернення до минулого, де не аналітика, не економічний аналіз визначає, чи є злочин, а лояльність до прокурора. Це також прямий удар по зобов’язаннях України перед міжнародними партнерами — адже створення незалежного БЕБ було умовою кредитів, меморандумів, домовленостей із МВФ та ЄС.
Історичні паралелі: «поправки Лозового 2.0»
Україна вже має досвід, коли одна процесуальна правка паралізує всю систему. «Поправки Лозового» у 2017 році зупинили десятки тисяч кримінальних справ. Тепер ми отримуємо їхню версію 2.0. Тільки цього разу мова про економіку — про те, від чого залежить стійкість держави у війні.
Якщо БЕБ не зможе працювати, це означає зелене світло для контрабанди, тіньових схем, ухилення від податків. А це означає удар по обороноздатності. Бо кожна гривня, вкрадена у бюджеті, — це не дрон, не ракета, не зарплата солдату.
Висновок: хто виграє від правки?
• Прокурори. Вони отримують нову монополію на відкриття справ і нові корупційні доходи.
• Політики. Вони можуть контролювати бізнес через прокурорів, використовуючи кримінальні провадження як інструмент тиску.
• Недоброчесний бізнес. Він отримає нову «страховку»: достатньо мати вихід на прокуратуру, щоб уникати будь-якої відповідальності.
А хто програє?
• Доброчесний бізнес. Він знову стає заручником домовленостей «нагорі».
• БЕБ. Воно втрачає незалежність і сенс існування.
• Держава. Вона втрачає довіру партнерів, ресурси бюджету і шанс побудувати економіку без тіні.
Епілог: боротьба ще не закінчена
Сьогодні від парламенту залежить, чи стане БЕБ незалежним органом, чи перетвориться на чергову імітацію. Правка 27 серпня — це не просто юридична зміна. Це вибір між майбутнім, де бізнес довіряє державі, і минулим, де прокурор вирішує все.
Тому головне питання до депутатів: чи готові ви голосувати за відкат у ручне правосуддя під час війни?
Відповідь покаже, чи Україна справді бореться за свою свободу, чи лише вдає реформу, прикриваючись гаслом «захист бізнесу».
