Рятівних кіл, які підтримують російську економіку на плаву, усе менше.
Україна має протриматись - аби потім історики майбутнього не бідкались, як близько була перемога, і як жаль, що її не дочекалися.
Шість великих секторів російської економіки, на які приходиться майже 30% усієї економіки, уже перебувають у виразному «мінусі» порівняно із показниками, які вони мали до початку повномасштабного вторгнення до України.
Видобуток корисних копалин,
торгівля,
охорона здоров'я та соціальні послуги,
житлово-комунальна сфера,
культура та організація дозвілля,
і надання інших видів послуг.
Ще три великі галузі – сільське та лісове господарство, транспорт та енергетика – стагнували увесь цей час і зараз перебувають приблизно на рівнях 2021 року.
Перша сфера формувала основу, якою забезпечувався мовчазний соціальний договір російського влади з її підданими. Вони не плутаються під ногами у питаннях управління,- а за це отримують прийнятний стандарт життя (правда, дуже залежно від місця проживання).
І тепер ця сфера стрімко здувається - насамперед під впливом санкцій (хай і повільніше, ніж нам би хотілося, і з постійними рецидивами).
Зараз низка інших галузей ще утримують російську економіку на плаву - головним чином завдяки накачуванню військовими грішми та кредитами.
Насамперед це військово-промисловий комплекс, який в основному і забезпечує "статистику пропаганди", коли путін і його поплічники похваляються "небаченим зростанням економіки всупереч санкціям".
Однак відремонтованими танками і змайстрованими ракетами населення не нагодуєш.
ВПК потребує "приводних пасів" для підтримки решти економіки - лише тоді не падає вся система.
Це, зокрема,
фінансова та страхова сфера, яка з 2021 року зросла на понад 23%, IT (+23%),
готелі та громадське харчування (+20%),
різноманітне будівництво (яке через накачування дешевими грішми додало за цей час 16,4%),
державне управління та безпеку (де приріст на 13% загалом був забезпечений різким зростання виплат та кількості військових),
а також обробна промисловість, де понад 10% зростання було забезпечено головним чином завдяки щедрим військовим замовленням.
Фактично, майже 95% від сукупного зростання російської економіки за ці 2,5 роки забезпечили названі 6 секторів, на які припадає менше 40% від усього її нинішнього обсягу.
Але останнім часом і це коло стрімко зменшується, а усе більше його галузей також переходить в «червону зону».
Зокрема, за 8 місяців поточного року економіку рф тримали лише 4 великих сектори, на які припадає менше 32% ВВП.
Це торгівля, обробна промисловість, фінансова діяльність та ІТ.
Уся решта економіки спрацювала в нуль або й в мінус.
Зокрема, з початку 2024 року втратило свою роль рятівного кола російської економіки будівництво.
Понад те, через надмірну залежність від ключової ставки Центробанку та пільгового державного кредитування, уже з останнього кварталу 2024 року будівельний сектор рф за прогнозами тамтешніх експертів почне навпаки тягнути й решту російської економіки до дна.
З другого кварталу 2024 року фактично повністю припинив зростання й кредитно-фінансовий сектор російської економіки.
Враховуючи подальше уповільнення кредитної активності російських банків від 4 кварталу 2024 року він теж ризикує перетворитися із донедавна рятівного кола підсанкційної економіки на проблему для всієї економіки. Підвищення ж відсоткових ставок за кредитами, яке триватиме принаймні в найближчій перспективі лише поглиблюватиме її.
Нарешті останнім часом усе більш виразні ознаки гальмування, а то й спаду помітні й у низці тих галузей обробної промисловості, які донедавна зростали завдяки військовим замовленням з бюджету:
- В нафтопереробці зниження виробництва триває з початку року.
- У металургійному виробництві у серпні 2024 року було зафіксовано спад порівняно із тим же періодом минулого року.
- Різке уповільнення зростання відбулося у виробництві електричного обладнання (у серпні зростання склало заледве 0,8% порівняно із 20-30% залежно від місяця у минулому році).
- І навіть у виробників готових металевих виробів, куди входять боєприпаси та зброя, теж виразне і стрімке гальмування: до 8,7% приросту у серпні замість колишніх 30-40%, які спостерігалися залежно від місяця зовсім нещодавно.
Основним фактором наростання проблем в обробній промисловості, попри масштабні вливання грошей на військові замовлення, залишаються так і не подолані проблеми із постачанням у необхідних кількостях імпортного обладнання та комплектуючих.
Чим ефективніше працюють санкції, зокрема вторинні - тим більш дорожчає російське виробництво, виснажуючи ресурси і рвучи "приводні паси" між ВПК і рештою економіки.
Так колись розвалилась економіка срср - і росія твердо стала на цей шлях.
Нарешті й останній острівець – ІТ-сектор, хоч і продовжує поки зростання, але водночас саме він вкрай вразливий до міграційних ризиків та дефіциту кваліфікованого персоналу.
А продовження російської агресії проти України, посилення цензури, загальне «закручування гайок» та особливо загроза повернення до примусової мобілізації через зростаючі проблеми з поповненням армії за рахунок найманців –
усе це уже зараз створює усе більші ризики, що штовхають фахівців ІТ галузі до еміграції.
Економіка росії втоне не завтра. Але вода стрімко заповнює трюми, а рятівні кола рвуться.
Тож завдання України - управляти наявними і наданими від союзників ресурсами найбільш ефективно. Щоб нам їх вистачило довше, ніж росії - її власних та підкинутих іншими диктатурами.
Все, що цьому шкодить - має бути нещадно викорінене.
