Дедалі більше розвідок країн Європи говорять про підготовку росії до війни з НАТО, і навіть називаються ймовірні терміни початку конфлікту. Усі фахівці сходяться на єдиній думці, що таким місцем зіткнення може стати найуразливіше місце країн НАТО – Сувалкський коридор.
Одним із основних сценаріїв майбутніх широкомасштабних військових навчань росії та Білорусі «Захід 2025» є захоплення та встановлення контролю над Сувалкським коридором, який дасть змогу з’єднати Калінінград з Білоруссю, відрізати сухопутний коридор між Польщею та Литвою, створивши тим самим сприятливі умови для вторгнення в країни Балтії.
Сувалкський коридор – це вузька ділянка території завдовжки близько 65 км, розташована між північно-східною Польщею та південно-західною Литвою. Він межує з Калінінградською областю росії на заході та Білоруссю на сході. Коридор має стратегічне значення для Альянсу, тому що є єдиним сухопутним з’єднанням між країнами Балтії та іншою частиною НАТО.
Розмови про ймовірне вторгнення вже викликали панічні настрої серед місцевих жителів, які почали масово залишати свої будинки через побоювання вторгнення росії з двох сторін. А в польських, російських та литовських соцмережах активно поширюються чутки про можливий напад росіян, і що удар по “Коридору” є основним сценарієм.
На думку аналітиків, ймовірною передумовою для початку конфлікту може стати зміни війни в Україні. Якщо ЗСУ зможуть змінити ситуацію на полі бою та завдати поразки російській армії, путін може розширити поле битви на тлі провальної кампанії в Україні, щоб відвернути країни НАТО від постачання озброєння ЗСУ для затримки наступу. Також вступ у конфлікт може бути використаний для зміни політичного наративу, де потенційне розширення НАТО та збільшення військової допомоги Україні, на думку кремля, нестиме основну загрозу для його режиму. Також захоплення Сувалкського коридору може бути використане як важіль для переговорів у війні з Україною.
Коридор — єдина сухопутна артерія між країнами Балтії та іншими членами Альянсу, і його захоплення може призвести до ізоляції Балтійських країн, змусивши НАТО прийняти ризиковане рішення: ескалацію або змиритися з поразкою, підірвавши рішучість Заходу і зруйнувати політичну згуртованість Альянсу, і змусити керівництво НАТО діяти. Сухопутний маршрут НАТО для перекидання військ та вантажів із Західної Європи до країн Балтії сьогодні є найоптимальнішим. У разі його блокування залишається морський варіант через Балтійське море, де можливий варіант блокади шляхів з боку ВМС рф, або повітрям, яке має досить обмежену пропускну здатність, а також існує реальна загроза з боку дій ППО противника.
Розглядається три варіанти воєнного сценарію. Першим є варіант «зелених чоловічків», який вже успішно випробуваний у Криму, де основну роль гратимуть диверсійні підрозділи російських ПВК, видаючи себе за білоруських добровольців чи місцевих партизанів. Їхнім головним завданням буде дестабілізація ситуації в коридорі та створення політичної кризи до початку відкритої війни.
Другий варіант — це блискавичний механізований удар з боку Калінінграда та Білорусі, який підтримує засоби РЕБ, висадка десантників та кібератаки на інфраструктуру Польщі та Литви, завданням якого буде взяття за 72 години територію коридору під повний контроль.
Та й останнім варіантом розглядається регіональна ескалація війни із веденням повномасштабних бойових дій на території Польщі та країн Балтії. У цьому сценарії кремль може привести установки «Іскандер» у бойовий стан, загрожуючи ядерною ескалацією в регіоні, а також проводити диверсії та завдавати ударів за допомогою далекобійних вогневих засобів по тилових зонах НАТО.
Імовірне вторгнення російських військ територію Сувалського коридору є дуже ризикованим рішенням кремля, тому що буде прямим нападом на територію НАТО і приведе в дію статтю 5. Але в цьому випадку це може бути однією з цілей путіна – перевірити зобов’язання країн НАТО за цією статтею без розв’язання повномасштабної війни.
Згідно зі статтею 5, у разі нападу має відбутися мобілізація передових сил реагування НАТО з швидкою передислокацією військ США, Великобританії та Франції насамперед. Також має бути посилена повітряна та морська компоненти військ у Польщі та країнах Балтії. У цьому випадку здатність НАТО повернути коридор залежатиме від політичної волі та швидкої логістики. Крім прямої військової відповіді, необхідно провести широкомасштабну кібератаку на інфраструктуру супротивника та створити економічну та морську блокаду Калінінграда. Введення більш жорстких санкцій проти союзників росії також має бути розглянуто негайно.
У разі російського нападу на Сувалкський коридор застосування статті 5 вимагатиме консенсусу серед усіх членів НАТО, але, на думку аналітиків Інституту Роберта Лансінга, між членами Альянсу можуть виникнути розбіжності. Найімовірнішим сценарієм вважається, що Польща та країни Балтії повністю підтримають активацію статті, тому що вони є основними цілями і вже будуть задіяні у бойових діях. Великобританія та Франція будуть одними з перших, хто розгорне свої сили. США, як авторитет військової сили НАТО, також рішуче підтримає розгортання військ, якщо буде доведено прямий напад на Польщу чи Литву, тому що бездіяльність зможе фатально підірвати єдність НАТО та глобальне стримування.
Позиція Німеччини теж ймовірно буде аналогічною позиції США, але початковий акцент робитиметься на деескалацію конфлікту. Основними обмеженнями будуть страх перед відповіддю кремля та повільна військова мобілізація. Швидше за все швидко буде надано логістику та ППО, а ось розгортання бойових частин може зайняти певний час.
Країни Північної Європи також нададуть сильну підтримку з можливим швидким розгортанням наземних військ та повітряних сил. У цьому випадку відіграє важливу роль висока мотивація цих країн у цьому питанні, особливо нових членів Альянсу, які прагнуть довести свою відданість.
Центральна та Східна Європа загалом також готові підтримати статтю 5 через загальне сприйняття загрози, але Угорщина в особі Орбана може стати проблемою для досягнення консенсусу. Основною причиною буде називатися те, що найкращим вирішенням кризи є дипломатія, а це і входить до мети кремля. Італія може виступати за канали посередництва, тому що для Риму ця криза є менш прямою загрозою, а її більше цікавитимуть економічні наслідки та нові хвилі біженців. З боку Італії можлива участь військово-морських та повітряних сил та в перспективі використання сухопутного компонента.
Іспанія та Португалія також підтримають активацію статті, але, як і у випадку з Італією на периферійному рівні. З їхнього боку можливе розгортання військово-морських сил, повітряне патрулювання та надання військ для оборони тилових районів НАТО. Греція і Туреччина швидше за все підтримають, але займуть вичікувальну позицію, дотримуючись консенсусу серед країн-учасниць. Аналітики розглядають варіант, що Туреччина може використати дебати за статтею 5 для отримання поступок своїх політичних питань (курдське питання, членство Швеції та Фінляндії). Анкара може відкласти повну підтримку, якщо не буде виконано політичних вимог, але навряд чи буде проти, якщо агресія кремля буде явною.
Геополітичні наслідки захоплення Сувалкського коридора можуть стати дуже серйозною проблемою як Європи, так і для НАТО в цілому. Країни Балтії ризикують бути захопленими або ізольованими, якщо сили НАТО заздалегідь не зможуть адекватно відреагувати на загрозу. Польща може стати державою на передовий бойових дій, що потенційно залучає Білорусь безпосередньо до війни. З початком бойових дій у регіоні можуть бути порушені глобальні ланцюжки постачання через Балтійське море, а цільовими об’єктами противника стануть енергоносії та комерційне судноплавство. Все це також може призвести до серйозних політичних розбіжностей у ЄС та НАТО, і тоді дебати про стратегічну автономію в Євросоюзі стануть ще інтенсивнішими.
Імовірність застосування ядерної зброї у разі наступу російської армії на Сувалкський коридор залишається низькою, але не нульовою. Кремль може використовувати ядерний шантаж як ключову стратегію стримування, як це було 2022 року. Це може виглядати як дипломатичні загрози, вкидання про проведення диверсії під хибним прапором, передове розгортання ядерних боєголовок у Калінінграді та проведення демонстраційного вибуху над морем чи лісовою зоною, щоб уникнути втрат, але викликати максимальний страх. Метою цієї демонстрації буде створення паузи в операціях НАТО, поглиблення політичних розбіжностей серед країн-учасниць та перевірка єдності Альянсу.
З огляду на зростаючу потенційну загрозу в Сувалкському коридорі стримуюча позиція НАТО в регіоні покращується, але все ще вразлива для раптової гібридної або військової атаки з боку росії. Тому Альянсу необхідно збільшити передові розгортання своїх сил у Польщі, Литві та Латвії для створення контингенту для швидкої відповіді на можливі дії агресора.
Першорядним завданням є створення багатонаціональної бригади швидкого реагування, завданням якої буде захист Сувалкського коридору. Керівництво НАТО має розпочати навчання сил Альянсу, зосереджені на сценаріях у Сувалках і максимально наближених до реалій. Також необхідне розширення системи протиповітряної оборони та блокування доступу силам противника у зоні повітряного простору на північному сході Польщі та півдні Литви.
Одним з основних завдань для штабів НАТО є покращення логістичних коридорів для країн Балтії морем і повітрям, якщо по суші доступ буде обмежений. Розвідслужби країн Альянсу мають посилити співпрацю у питанні відстеження переміщення активності військ, особливо в Білорусі та в районі Калінінграда, а також ефективну протидію дезінформаційним кампаніям Кремля та Мінська.
Усі дії кремля у цьому регіоні вимагають рішучої та жорсткої відповіді. Інакше путинський режим усю європейську тактовність і ввічливість сприйме як слабкість, а за умов посилення конфронтації між росією та Заходом цей регіон може стати ключовим елементом у будь-якій великій військовій ескалації в Європі.
