От цікаво. Трамп очолює державу, набагато потужнішу за очолювану Путіним. Але Путін виглядає набагато розумнішим за Трампа (по суті, за всі роки свого правління Путін серйозно проколовся лише один раз, коли недооцінив опірність українців - тут в нього така ж "сліпа пляма", як у Трампа Росія). Принаймні Путін точно розуміє Трампа на порядок краще, ніж Трамп Путіна. Однак для Путіна можливості маневру дуже обмежені внутрішньою ситуацією в РФ (зокрема тим, що йому не можна завершити цю війну без хоч якоїсь додаткової "перемоги"). Натомість для Трампа, за значно ширшої свободи маневру, головною перешкодою є його власні (гео)політичні бздури (здається, він просто не має розумової спроможності розпорядитися своєю неймовірною владою раціональніше).
Виходить, що слабша авторитарна держава привела до влади сильного і раціонального лідера (бо слабший тут просто не дійшов би до вершини владної вертикалі), натомість сильна демократична держава привела до влади примхливого волюнтариста, здатного лише певний час успішно грати роль "сильного лідера" для публіки (виборців). Скидається на якийсь компенсаторний механізм, який трохи "вирівнює шанси", а заодно вберігає США та Росію від прямого зіткнення - адже воно було б набагато ймовірнішим, якби обидві країни очолювали або раціональні політики, які оцінюють одне одного однаково адекватно, або примхливі волюнтаристи, які віддають накази "на авось" і змінюють власні рішення по кілька разів на добу.
