"Парламентарі України і Польщі обговорять нове об'єднання – союз Міжмор'я", - Андрій Парубій

"Парламентарі України і Польщі обговорять нове об'єднання – союз Міжмор'я", -  Андрій Парубій

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про нічну зустріч з Президентом, розмову з Савченко, перспективи судової реформи, відповідальність у справі "чорної бухгалтерії" та про нове ім’я для "УкрПолЛитбриг"

САМА ПРИСУТНІСТЬ САВЧЕНКО ЗРОБИЛА ЗАЛ ПАРЛАМЕНТУ БІЛЬШ МОБІЛІЗОВАНИМ, ДИСЦИПЛІНОВАНИМ

– Нескромне за формою, але насправді серйозне за суттю питання: як ви провели минулу ніч? Я знаю, що до пізньої ночі була нарада у Президента з приводу судової реформи, на якій ви також були присутні.

– Так, правда, була нарада. Це була дуже важлива нарада, коли ми зібралися у Президента України – і прем’єр-міністр, і усі голови фракцій. Ми мали дуже довгу і дуже змістовну дискусію з приводу реформи судоустрою, яку ми плануємо на четвер. І це була змістовна нарада, яка дає підстави для оптимізму, що в четвер ми зможемо на законодавчому рівні завершити реформу судоустрою. Тривала вона допізна, як це часто буває під час подібних нарад.

– Всі наради у Президента нічні – серйозні.

– Нічні – так. Йдучи на нараду до Президента… Вони, як правило, тривають до ночі, і тут треба відзначити велику працездатність Президента, який у всіх сферах намагається безпосередньо розібратися і намагається найти компроміс поміж всіма політичними силами. Я дуже поважаю цю рису і цю позицію Президента України. І це дає нам підстави для оптимізму. Після того ми зустрілися з нашими бійцями "Самооборони" з Надією Савченко. І ще до пізньої ночі ми після такої довгої перерви мали змогу довше поговорити про те, що змінилося за той період. Було дуже важливо і цікаво почути думки Надії Савченко. Вона каже: "Я ніби з іншої планети прилетіла". Тому що той час, коли вона була не з нами, каже: "Так багато змінилося, що доводиться звикати навіть до нових телефонів". Бо треба навчитись ними користуватися. І їй доводиться – ми жартували – той період, який ми проходили еволюційно, їй доведеться в дуже короткий період часу адаптуватися до цього періоду. Хочу тільки сказати – вона дуже швидко, скажемо, входить у курс справи, вона швидко орієнтується в процесах. Вона повна енергії, повна бажання чимшвидше увійти в курс законодавчої роботи у Верховній Раді України. І я впевнений, що Надія Савченко, яку ми знаємо як воїна, яка пройшла Майдан – це боєць 18-ї сотні Самооборони Майдану, яка пройшла весь Майдан, на Майдані ми називали її "Пуля" – позивний, як і в "Айдарі", боєць “Айдару”, незламний боєць за Україну, перебуваючи в полоні в російського окупанта, я думаю, ми ще зможемо побачити Надію Савченко як законодавця і активного і дієвого депутата. І сьогодні я жартував з нею, бо ми сьогодні і в перерві з нею пили каву і розмовляли, що сама її присутність у залі зробила зал більш мобілізованим, більш дисциплінованим. І багато законів ми прийняли також і тому, що Надя зверталась до депутатів з вимогою працювати, не розходитись. І її сьогоднішня участь на пленарному засіданні була не тільки символічним днем перемоги, коли вона змогла приступити до виконання своїх обов’язків, а ще й ефективним днем як найвищого законодавчого органу України.

– Гаразд, але я так розумію, що Надія Савченко буде агітувати і за судову реформу, так?

– Ми домовились з нею, щоб вона встигла розібратися з тими документами. Ми з нею говорили про ряд законопроектів. Я сказав: "Надія, перш за все постарайся увійти в курс тих питань, щоб не політичні впливи на тебе впливали, а твоя думка". Я сказав: "Надя, твоє слово має велику вагу сьогодні в Україні. І ти маєш з відповідальністю до цього відноситись". І вона з глибоким розумінням розуміє цей процес. Вона попросила документи, необхідні для того, щоб ознайомитись з суттю судової реформи. Я ці документи їй передав. Так само сьогодні я їй подарував два шалики Самооборони. Як ви пригадуєте, її взяли в полон, вона була в шалику Самооборони Майдану. Це був жовтий шалик. І багато наших бійців Самооборони, які пішли на передову, – а це 4,5 тисячі бійців Самооборони пішли на передову – вони з честю носили ці шалики, які носили й на Майдані. Але після того як "Пулю" взяли в полон, власне, ми переосмислили цю позицію, бо ті жовті шалики були як світлячки. І противники впізнавали по них бійців з Майдану, а до них вони ставились з особливою ненавистю, і з особливим острахом. І тоді ми спеціально виготовили, після випадку з "Пулею" такий самий паф, але зелений, тобто камуфльований. І вона жартувала, що це була дуже вдала ідея. І сьогодні я їй подарував і жовтий паф – шалик Самооборони, в якому вона попала в полон. І так само подарував їй той самий зелений, коли після її полону ми попросили хлопців-бійців Самооборони замінити на камуфльовані шалики, щоб вони так не кидалися противнику в очі. І сказав, що власне після цього випадку ми прийняли таке рішення.

– Привідкрийте, будь ласка, змінилася вона внутрішньо після цього всього? Наскільки?

– Ви знаєте, на Майдані, коли ми з нею працювали, я можу сказати, що Надя була одночасно відважна, безкомпромісна, і одночасно дуже командна. Я не буду згадувати різні етапи Майдану, але коли нам доводилось стримувати певні, скажемо такі, хаотичні дії, які були на Майдані, вона завжди була з тих людей, яка ставала попереду, не боялася непопулярних рішень. І вона допомагала Майдан впорядковувати. Власне 18 сотня, яку очолював Володимир Столяр "Стріла" – тепер теж депутат Верховної Ради, її командир на Майдані, відповідала за внутрішню безпеку Майдану. І всі, хто пам’ятають внутрішню безпеку на Майдані, пам’ятають наскільки інколи і такими і твердими методами, але вдавалося на величезному просторі, де була величезна кількість людей, втримувати і порядок, і дисципліну, і чистоту. І в тому теж є велика заслуга і "Пулі", тобто окрім безкомпромісності, рішучості, вона завжди була командним бійцем, як офіцер, як солдат. І ті ж самі якості я побачив і зараз, розмовляючи з нею, маючи дуже довгу розмову. І я впевнений, що ці якості проявляться в її новій ролі сьогодні, в ролі депутата Верховної Ради України.

– В сесійній залі інколи теж треба відповідальний за внутрішню безпеку.

– Звичайно.

УСІ ІНШІ РЕФОРМИ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ, ЗРЕШТОЮ, ЯК ТАКІ ХВИЛІ МОРСЬКІ, РОЗБИВАЮТЬСЯ ОБ СКЕЛЮ КОРУПЦІЙНИХ СУДІВ

– Як ви вважаєте, в четвер голосування щодо конституційної реформи буде без бійок і без потреби в тому, хто відповідає за внутрішню безпеку? Президент сьогодні сказав про те, що є якийсь великий внутрішній опір. Хто цей опір очолює?

– Скажу вам на перше питання – не буде бійок у залі. Ми настільки багато обговорювали це питання поміж депутатами, поміж голів фракцій. Ми так багато часу віддали на комунікацію по тому питанню, що навіть ті, які не є прихильниками, з розумінням ставляться до необхідності прийняття цієї реформи. Тобто бійок не буде, це можу гарантувати, передбачити, сподіваюсь на це. Стоїть ключове питання результативності голосування. І для того щоб голосування в четвер було результативне, було зроблено дуже багато. Я нагадаю, що коли ми прийняли в першому читанні зміни до Конституції, які були запропоновані Президентом, ряд депутатів висловили свої певні застереження стосовно тих змін. Зокрема застереження стосувалися того, що може бути надто великий вплив політичних органів держави на формування судової гілки влади в той перехідний період двох років, про який ми говорили на дискусії перед тим. І треба віддати належне Президентові України, він сам став ініціатором створення робочої групи, в яку увійшов і представник Адміністрації Президента Філатов, в яку увійшли найбільш активні і дієві депутати, які є професіоналами у цій сфері від різних політичних сил. От від "Народного фронту" був Леонід Ємець, який був тут на ефірі. Від фракції "Самопоміч" була Оксана Сироїд і був Руслан Сидорович. Від "Батьківщини" був Іван Крулько. Кілька місяців дуже важкої, дуже системної роботи було в цієї робочої групи. Були непрості дискусії, і члени різних фракцій узгоджували позиції дуже непросто. Але нарешті минулого тижня ми вийшли на проект закону про судоустрій і статус суддів, який фактично зняв усі конфліктні і дискусійні моменти щодо голосування Конституції в другому читанні. І я переконаний, це є історичний період, тому що усі інші реформи, які відбуваються в Україні, вони зрештою, знаєте, як такі хвилі морські розбиваються об скелю корупційних судів. Ми провели реформу Національної поліції, а суди відновлюють колишніх даішників на їхніх посадах.

УХВАЛЕННЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ БУДЕ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ЗАХІДНИХ ПАРТНЕРІВ ПОТУЖНИМ ЗНАКОМ ГОТОВНОСТІ УКРАЇНИ ДО РЕФОРМ І ЗДАТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ І ПОЛІТИКУМУ ПРОВОДИТИ ЦІ РЕФОРМИ

– Ну це не тому, що погані суди, а тому що є законодавча лазівка, завдяки якій це робиться.

– Але також у великій мірі тому, що на жаль, є високі ризики в корупційних судах. І коли відпускали керівника "чорного Беркуту", який безпосередньо вбивав наших побратимів на Майдані, тут я не хочу давати ніяку скидку на ніякі законодавчі, як ви кажете "лазівки". Я глибоко переконаний, що тут була корупційна складова. Коли злочинця, який не тільки сам вбивав наших побратимів, який давав наказ іншим вбивати – відпустили. Я це можу говорити відповідально. Бо я під час Майдану двічі "чорним Беркутом" був просто скалічений, в мене був зламаний палець, струс мозку. І ця людина була відпущена українським судом. І, звичайно. будь-яка реформа: чи НАБУ, чи Антикорупційної прокуратури, чи реформа поліції, чи взагалі право на справедливість будь-якого громадянина не може бути в Україні забезпечені, якщо не буде здійснена реформа суду. Ми минулого тижня вийшли на цей законопроект, вчора він був зареєстрований, сьогодні цей законопроект був включений у порядок денний сесії. І більшість фракцій проголосували за це. Завтра є можливість його розглянути на комітеті. І в нас є шанс в четвер поставити законопроект про судоустрій і статус суддів на голосування. Якщо ми зможемо позитивно провести голосування, тоді власне ці фракції, які висловлювали свої застереження – і "Фронт", і "Самопоміч" попередньо говорили, що зможуть голосувати за зміну до Конституції. 300 голосів – це величезний виклик для українського парламенту. Ми бачимо кожного дня, як важко проходять голосування. 300 голосів – це дуже амбіційне, це дуже складне завдання. Але вчора на цій нараді, про яку ви згадували, я звернувся теж до всіх голів фракцій, і попросив їх на період цього голосування відставити всі політичні дискусії за дужки. Забути про всі політичні непорозуміння і припинити торгівлю політичну по питанню змін до Конституції. І тому я ні в якій мірі не можу гарантувати. Я можу тільки дуже і дуже сподіватися на те, що в четвер ми отримаємо шанс проголосувати закон про судоустрій і статус суддів і після того перейти до процедури розгляду запропонованих Президентом України змін до Конституції в другому читанні. Я дуже розраховую, що і тих два дні, а у нас буде ще кілька нарад, ми зможемо всі, які є, конфліктні моменти обговорити і вийти на позитивне рішення в четвер. І це буде дуже потужний знак для українського суспільства, дуже потужний знак для наших західних партнерів. Дуже потужний знак готовності України до реформ і здатності української влади і українського політикуму проводити ці реформи. Я на це дуже розраховую.

СПРАВА "ЧОРНОЇ БУХГАЛТЕРІЇ" РЕГІОНАЛІВ Є ВЕЛИКИМ ВИКЛИКОМ АНТИКОРУПЦІЙНОМУ БЮРО

– Пане Андрію, є така певна чорна тінь над тим всім, що ви говорите. Справа в тім, що в нинішньої коаліції критично бракує голосів. Поіменного списку в коаліції ніхто не знає, але тим не менше, при голосуваннях вона послуговується "Волею народу", і "Відродженням", групами у парламенті з колишніх регіоналів в тому числі. Один із них, пан Геллер сьогодні був названий Сергієм Лещенком, депутатом Блоку Петра Порошенка, "чорним касиром" Партії регіонів. Частину документів цієї "чорної бухгалтерії" сьогодні Лещенко оприлюднив. Чи не здається вам, все-таки, що кидатиме певну тінь на таке благородне голосування, яке має докорінно поміняти і правоохоронну в тому числі систему в країні?

– З вашого дозволу відповім на два запитання. Бо ви поставили два запитання. Перше про голосування в Раді, я хочу сказати, що сьогодні було прийнято 11 законопроектів. Більшість із них були прийняті голосами усіх фракцій. В тому числі і "Самопоміччю", в тому числі і "Батьківщиною", в тому числі і Радикальною партією. І коли ми умовно голосували закон про ліки, про державні закупівлі, які спрямовані на знищення фактично корупції в цій сфері, всі фракції голосували одностайно. Коли ми голосували про транспортні засоби, всі фракції голосували одностайно, коли ми голосували про те, щоб не мобілізовувати синів із тих родин, в кого є загиблий або є в АТО…

– Ну це популярні закони так звані.

– Це важливі закони перш за все. Я хочу наголосити про те, що весь час говорю. Функція коаліції полягала в тому, щоб висунути прем’єр-міністра і уряд, І запропонувати його у Верховній Раді України – це було зроблено коаліцією. Після того кожен окремий закон набирає іншу конфігурацію. І кожен окремий закон може мати різні позиції різних фракцій, і кожного депутата окремо. У нас багато депутатів, усі депутати є самодостатні. І тому голосування відбувається кожен раз у різному форматі, але зміни до Конституції... Правда полягає в тому, що тут необхідно об’єднання всього залу. Єдина фракція, яка виступила категорично проти цих змін – це є фракція Опозиційного блоку.

– Сьогодні депутат цієї фракції заявив, що, можливо, Оппоблок голосуватиме за конституційні зміни.

– Після вчорашньої наради було загальне спільне звернення і до них, щоб і вони дослухались до загальної позиції.

– Їхнього представника не було вчора?

– Був, звичайно. Всі були голови фракцій. І було запропоновано, щоб вони проговорили з авторами-розробниками. І я сподіваюсь, що навіть від них можуть бути голоси. Але ми не обійдемось без всіх голосів, які є в залі. Це має бути загальний консенсус усіх для того, щоб ми змогли вийти на це рішення. І тут не питання коаліції чи опозиції, тут питання України і української держави. Тепер стосовно справи по "чорній бухгалтерії". Я бігло ознайомився, бо, на жаль, в божевільному графіку, який у мене є, навіть важко читати інформаційні повідомлення. Мені сьогодні доводилось одночасно і вести сесію, і Міжпарламентську асамблею Україна-Литва-Польща. І звичайно, що важко давати оцінку тим документам до тих пір, доки я не маю експертної оцінки. Можу сказати, якщо ці документи є правдою – це велика ганьба. І справа ця повинна правоохоронними органами бути доведена до публічного завершення, і завершення, яке би було зрозумілим для суспільства, яке би змогло розкрити, довести або спростувати ці дані, які були озвучені. Я дуже гордий тим, що нам вдалось створити НАБУ, що нам вдалось створити незалежні антикорупційні органи, які, наголошую, були створені конкурсною комісією, яка в тому числі складалася з іноземних спеціалістів. Я чекаю, дане питання є в Антикорупційному бюро. Я сподіваюся, що для них це великий виклик на таку гучну справу, яка до них попала. Випробувати своїх детективів і всю потугу, і всі знання цієї установи. Я чекаю, що воно буде проводити слідство, не відтягуючись, швидко, щоб суспільство могло чимшвидше дізнатися правду про ці документи, які були озвучені.

– Політична відповідальність має наступити для фігурантів цього списку?

– Очевидно – і кримінальна, і політична. Тобто ми маємо усвідомити, що українське суспільство після Майдану – це набагато доросліше суспільство, аніж було до того. І я переконаний, навіть, якщо НАБУ не зможе найти в певних фактах складу злочину, але суспільство побачить, що люди фігурують у цих справах, або підтвердить, що фігурують, я впевнений, що окрім кримінальної буде і політична відповідальність.

МІЖПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА-ЛИТВА ВИСЛОВИЛА СПІЛЬНУ ПОЗИЦІЮ, ЩО САНКЦІЇ З РОСІЇ МОЖУТЬ ЗНЯТИ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ БУДУТЬ ЗВІЛЬНЕНІ УСІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

– Гаразд, про ЛитПолУкрбриг. Сьогодні ця абревіатура вирувала в пресі у зв’язку з вашим прізвищем. Ви запропонували, наскільки мені відомо, назвати цю Українсько-польсько-литовську бригаду військову іменем князя Острозького, так?

– Перш за все я хочу сказати, що сьогодні відбулася теж важлива подія, вчора і сьогодні. Це міжпарламентська асамблея Україна-Польща-Литва, і це дуже важлива подія, оскільки на моє глибоке переконання, Польща і Литва є найближчими союзниками України весь той буремний період від Майдану і до сьогодні. Я інколи жартував, що в мене враження, що вони підтримують Україну, ніж сама Україна робить для підтримки своєї. І навіть визначити, хто з цих держав більше для України доклав зусиль під час цього періоду. І цей формат спільний – Україна-Польща-Литва – на моє переконання, є дуже цікавий і перспективний формат. І ми обговорювали не тільки поточні питання, ми обговорювали питання розширення формату співпраць. Пропозиції обговорювались, я пропонував пропозицію Балто-Чорноморського формату, бо переконаний, що цей його політичний простір має дуже велику вагу у часи Київської Русі, Литовського князівства. Цей простір був дуже потужний. Маршалок польський дав ширшу пропозицію, і сказав, що цікаво обговорити союз Міжмор’я.

– Міжмор’я – це Пілсудського ідея.

– Так, бо каже: є буква "B" – Чорне море, є буква "С"– Балтійське, чи буква "А"– Адріатичне море. І Хорватія себе цілковито бачить себе нашим союзником. І давайте обговоримо цей формат.

– Багато хорватів воюють в Україні, за Україну зараз.

– Звичайно, давайте обговоримо цей формат, і він теж мені здався дуже цікавим. І ми домовилися, що я буду запрошений на засідання "Вишеградської четвірки", щоб там ми змогли цю ідею більш детально проговорити. Ми прийняли дуже багато важливих рішень сьогодні міжпарламентською асамблеєю. Зокрема була висловлена спільна позиція, що санкції з Росії можуть бути зняті лишень тоді, коли будуть звільнені усі території України. Бо чомусь говорять тільки про Донецьк і Луганськ,і почали забувати про Крим. Було прийняте рішення про необхідність визволення всіх українських політв’язнів, і багато інших рішень у зверненні. Але більш цікаве, це, звичайно, було рішення, і це запропонувала навіть не українська, а запропонувала литовська сторона, щоб дати назву нашій спільній військовій бригаді українсько-литовсько-польській ім’я князя Костянтина Острозького. І це визначний український князь з роду Рюриковичів, який відомий тим, що власне під його орудою українсько-польсько-литовські війська свого часу нанесли нищівну поразку військам Московського князівства. Я думаю, буде дуже символічно, і це буде дуже гарний знак, якщо уряди наших країн, Міністерство оборони дослухається до рекомендацій парламентів трьох країн, і дадуть нашій спільній військовій бригаді ім’я…

– Дійти до Москви!

– ...українського князя Костянтина Острозького. І це рішення було дуже таким символічним, яке передавало дуже глибокий дух наших відносин. Бо під час наших дискусій ми говорили про те, що спільні наші славні сторінки історії повинні нас об’єднувати в цей важкий для України період.

БЕЗ ГРОМАДСЬКОГО ТИСКУ ШТРАФИ САМІ ПО СОБІ НЕ ВИРІШАТЬ ПРОБЛЕМУ ПРОГУЛІВ У ПАРЛАМЕНТІ

– Давайте наостанок ще про депутатів-прогульників. Штрафи проти них сьогодні запровадили. Якраз згадали про військових – серед них багато військових.

– Штрафи існують.

– Тільки штрафи?

– І вони діють. Це те розпорядження, яке я відновив, але я весь час наголошую – без громадського тиску штрафи самі по собі не вирішать. Має бути великий громадський тиск, щоб тих депутатів, які не приходять, змусити…

– Ви з ними спілкуєтеся?

– Спілкуюся, не буду називати прізвища, міг би назвати прізвища…

– Назвіть.

– Я їх прошу, кажу: "Хлопці, прийдіть працюйте, раз йшли в депутати – треба приходити і працювати".

– А вони що?

– Я думаю, що дослухаються. Я думаю, що будемо бачити покращення дисципліни в нашому залі.

– Ну назвіть хоч одне прізвище.

– Не назву, це мої близькі друзі.

– Гаразд.

Тетяна Даниленко, "5 канал"