100 Облич Української революції - Аверкій Гончаренко (1890–1980)

100 Облич Української революції - Аверкій Гончаренко (1890–1980)

Командир українських частин у бою під Прутами. Військовий комендант Подільської губернії у 1918 році, начальник канцелярії Головного отамана Симона Петлюри у 1919-му, в наступному-курсовий старшина Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи. Сотник Армії УНР (полковник в еміграції).

Народився в селі Дащенки на Полтавщині (нині – Чернігівщина). Закінчив Прилуцьку гімназію та Чугуївське військове училище. Учасник Першої світової війни, командував батальйоном, капітан, георгіївський кавалер. У 1917 році українізував свій курс юнкерів (читав тактику в Київській школі прапорщиків) і восени здійснив перший випуск українських старшин. За рік став командиром куреня 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького, на чолі якого брав участь у бою під Крутами. У 1918 році служив скарбником Головної шкільної управи Військового міністерства УНР та Української Держави. У 1919 році став начальником канцелярії Головного отамана Симона Петлюри.

У 1920–1921 pоках – курсовий старшина Кам’янець- Подільської спільної юнацької школи. З 1922 року перебував на еміграції в Станіславові, де працював у сільськогосподарській кооперації.

У червні 1943 року вступив до стрілецької дивізії СС “Галичина”. Там працював у Військовій управі, приймав добровольців. Із травня 1945 року з частинами 1-ї Української дивізії Української національної армії інтернований в Італії. Із 1947 року жив у Великій Британії, пізніше – в США, де й помер.