Перша леді УНР, учителька, перекладач, представниця Української Центральної Ради, займалася розробленням статуту автономії України, створенням українського театру та Української академії наук.
Народилась у сім’ї сільського священика (дівоче прізвище Вояківська). Закінчила Львівську учительську семінарію, працювала вчителькою. Одружилася із Михайлом Грушевським. Учасниця Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Її переклади українською мовою Гі де Мопассана, Еміля Золя, Йоганна Гете, Антона Чехова друкувалися у “Літературно-науковому віснику”. У березні 1915 року поїхала з Михайлом Грушевським до Симбірська, згодом – Казані та Москви. Наприкінці 1916-го повернулася до Києва. На Всеукраїнському національному конгресі обрана до УЦР від громадських організацій Києва. Належала до Української трудової партії, входила до комісії з розроблення статуту автономії України, Комітету українського національного театру, комісії для заснування Української академії мистецтв. У 1919 році брала участь у жіночому з’їзді в Кам’янці-Подільському, співзасновниця Національної ради українських жінок, заступником голови Ради. Разом із чоловіком емігрувала з України, а 1924 року повернулася до Києва. Відійшла від політичної та громадської діяльності. Важко пережила смерть чоловіка та репресії проти доньки. Писала до Сталіна прохання полегшити її долю. Померла в Києві, похована на Байковому кладовищі.
