100 Облич Української революції - Сергій Остапенко (1881–1937)

100 Облич Української революції - Сергій Остапенко (1881–1937)

Викладач політичної економії, економічний радник у складі української мирної делегації на переговорах у Брест-Литовську. За часів Директорії УНР обіймав посади міністра торгу і промисловості, голови Ради народних міністрів УНР. Професор Українського державного університету в Кам'янці-Подільському.

Народився в місті Троянові на Волині. Закінчив у Києві Володимирський кадетський корпус і комерційний інститут, там до 1917 року викладав політичну економію.

У січні 1918 року став економічним радником у складі української мирної делегації на переговорах у Брест-Литовську, а в березні – представником урядової комісії УНР з товарообміну з Центральними державами. З квітня 1918 року працював завідувачем відділу робітничої статистики міністерства праці УНР. Зберіг цю посаду в Українській Державі. Входив до складу економічної комісії при українській делегації на переговорах з РСФРР.

Під час Директорії, очолюючи відділ у міністерстві праці, обіймав посади міністра торгу та промисловості УНР, пізніше – голови Ради народних міністрів УНР (з лютого по квітень 1919 року). Намагався створити дієву систему виконавчої влади, орієнтувався на Антанту. Після відставки професорував в Українському державному університеті в Кам’янці-Подільському, викладав статистику і демографію.

У травні 1921-го заарештований Київською губернською ЧК. За місяць пролунав вирок – 5 років таборів, які замінили на 5 років примусової роботи з ”використанням” за спеціальністю. Викладав у вузах Києва, Харкова. 1937 року заарештований і страчений.