Внучатий племінник Тараса Шевченка по материнській лінії. Один із найвідоміших повстанських отаманів, створив Українську Повстанчу Армію, що брала участь у Другому Зимовому поході. Генерал-хорунжий Армії УНР.
Народився в Звенигородському повіті Київської губернії (нині – Черкащина). Закінчив Уманське сільськогосподарське училище. 1913 року мобілізований. За 2 роки закінчив Горійську школу прапорщиків. Із 1916 року служив у 32-му піхотному запасному полку в Сімферополі.
У квітні 1917 року заснував Український військовий клуб, що став 1-им Сімферопольським полком імені гетьмана Петра Дорошенка. Увійшов до Центральної Ради. У січні 1918 року організував у рідному селі Вільне козацтво, а влітку очолив Звенигородсько-Таращанське повстання, за що був заарештований. У квітні 1919 року – комендант Одеси. Підтримав антирадянське повстання Григор’єва. У травні того ж року пішов на з’єднання з Армією УНР. Один із ініціаторів і керівників Першого Зимового походу, нагороджений орденом Залізного Хреста №2. З грудня 1919 року – заступник командувача Армії УНР. У жовтні 1920 року став генерал-хорунжим, а наступного очолив Партизансько-повстанський штаб та Українську Повстанчу Армію, що брала участь у Другому Зимовому поході. На еміграції жив у Львові.
Із 1923-го – в радянській Україні. Співпрацював із Всеукраїнським фотокіноуправлінням. Під тиском ГПУ дав згоду на свою участь у зйомках фільму “ПКП” (“Пілсудський купив Петлюру”). 1929 року заарештований. 20 жовтня 1930 року розстріляний чекістами у Москві за “контрреволюційну діяльність”.
