100 Великих чудес України - Печера «Оптимістична»

100 Великих чудес України - Печера «Оптимістична»

Найбільша в світі система карстових підземних порожнин — Мамонтова печера, як відомо, знаходиться в США. А друге місце серед найбільших печер миру займає печера «Оптимістична», розташована в Україні, в Тернопільській області. І якщо в рейтингу абсолютних величин вона поступається першістю своїй американській сестрі, то в інших моментах «Оптимістична» міцно утримує пальму першості: це найбільша і найдовша у всьому Старому Світі гіпсова печера. Побувати в «Оптимістичній» — мрія кожного спелеолога.

У Західному Поділлі сьогодні відкрито майже сто печер. Для цієї географічної зони характерними є гіпсові підземні порожнини, які за складністю та розгалуженістю ходів не мають аналогів у світі. Багато мільйонів років тому територію сьогоднішнього Поділля покривало Сарматське море. З часом на його дні відклалися могутні пласти гіпсу. В процесі горотворення Карпат і підйому Волинсько-Подільської плити море відступило. Вода, яка циркулювала в гіпсових товщах, утворила порожнечі у вигляді галерей і гротів, які протягнулися на сотні метрів. «Оптимістична» — найбільша з цих творінь природи. Вона розташована на півдні Тернопільської області, в межиріччі річок Серет і Збруч. Вхід в печеру розташований в 1,5 км на захід від села Королівка.

На відміну від Мамонтової печери, освоєної туристами ще в XIX ст., «Оптимістична» була відкрита зовсім недавно — в 1966 р. За рік до цього група львівських спелеологів знайшла в одній з карстових вирв могутній водяний потік, який йшов під монолітну глибу гіпсу. У наступні сезони дослідники розкопали русло потоку і потрапили в 100-метровий вузький лаз. Далі починався справжній лабіринт, який складається з багатьох десятків пересічних коридорів.

Перші кілометри підземних галерей були нанесені на карту ще в пам’ятному 1966 р. У 1967 р. було досліджено так званий «Вхідний» район печери. Його довжина складає 9,9 км. У тому ж році було відкрито і нанесено на карту район «Глобусів» завдовжки 10,6 км. Значна частина його широких галерей сформувалася за рахунок обвалення величезних гіпсових глиб, причому поверхня відриву часто має сферичну форму — звідси і назва району.

Експедиція 1968 р. принесла нові відкриття: було виявлено єдиний прохід, який сполучає район «Глобусів» з іще однією системою галерей і гротів, просвердлених водою в товщі гіпсових відкладень. Цей район отримав назви «Новий» або «Центральний». Поки він вважається найбільшим в дослідженій частині печери. Загальна довжина його коридорів складає 48,3 км, їх розгалужена мережа є чи не найбільш густою у всій печері. Серед підземних галерей «Нового» району можна зустріти справжні «проспекти»: «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», галерея «Краківська», а також великі підземні зали. Місцями підземний лабіринт йде в два і навіть в три яруси. Стіни галерей і залів усипані білими, виблискуючими в променях світла кристалами гіпсу, зі стелі звисають жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, які деколи досягають метра в перетині. У західній частині «Нового» району вперше було знайдено воду.

Наявність окремих лабіринтів-районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їх розмірами, формою і відтінком, — характерна особливість «Оптимістичної». Всі райони ізольовані один від одного і з’єднуються між собою, як правило, одним або двома ходами. Поки в надрах печери виявлено 10 таких районів.

У 1971 р. на захід від «Нового» району було відкрито «Дальній» загальною довжиною 22,151 км. Тут розташовані величезні галереї-проспекти «Аспірант» довжиною 180 м при ширині 15 м, «Шипуча» — 190 м, «Львівська» — 80 м. На заході «Дальній» з’єднується з районом «Озерний», відкритим в 1973 р. Назвали його так тому, що тут були виявлені невеликі підземні озера з постійним рівнем води (в інших районах «Оптимістичної» він коливається з амплітудою до 2 метрів). В «Озерному» районі надзвичайною красою виділяються галереї «Дванадцять Апостолів», «Гонолулу», «Памиро-Алтайська», зал Григорія Сковороди. Стіни і стелі галерей усипані дрібними кристалами гіпсу найхимерніших форм у вигляді гострих голок, крижаних наростів, сніжних вихорів.

У 1977 р. на північ від району «Дальній» була відкрита ще одна підземна країна-лабіринт, який отримала назву «Заозерний». «Заозерний» вважається найкрасивішим районом печери. Стіни підземних залів і галерей, покриті незліченними кристалами гіпсу — від дрібних, як іній, до величезних, завдовжки в півметра, і абсолютно прозорих, — переливаються білим, червоним, жовтим. У багатьох місцях зустрічаються цілі друзи гіпсових кристалів, сталактити і натікання. Класичні сталактити і сталагміти — рідкість в гіпсових печерах. Набагато легше зустріти тут скупчення кристалів, які при попаданні променів світла починають виблискувати та переливатися. При цьому створюється навіть не святкова, а прямо-таки казкова атмосфера.

У тому ж 1977 р. на південь від району «Новий» було виявлено 380-метровий прохід, який привів в новий лабіринт. Цей невеликий район назвали «Анаконда». А в 1978 р. на північ від району «Глобусів» було відкрито район «Свіжа вода»: у більшості його ходів стояла вода, це і дало назву району.

Дослідження «Оптимістичної» тривають і до сьогоднішнього дня. Тут вже побувало більше 40 експедицій. Практично кожен сезон приносить нові і нові відкриття. Останні збільшили досліджену довжину печери майже до 230 кілометрів. Але і це не є межею: за оцінками фахівців, на сьогодні досліджено не більше 30-40% загальної довжини печери.

Loading...