Волинське Полісся — край лісів, річок та озер. Озер, великих і малих, тут налічується більше двохсот. Найбільш численна група — Шацькі озера — знаходиться на північному заході Волинської області, в межиріччі Західного Бугу та Прип’яті. Тут налічується близько тридцяти озер, загальна площа яких досягає 70 квадратних кілометрів. Кожне з них по-своєму є красивим та привабливим, кожне має власне «обличчя». Широка гладінь Світязя і Пулемецького з довгими і пологими, як на морських просторах, хвилями має небагато спільного з вузькими люстерками озер Климовського та Чорного Малого, а ті, у свою чергу, не схожі на Піщанські озера, які заховалися в лісовій гущавині...
З приводу феномена Шацьких озер серед учених довгий час не було єдиної думки. Одні приписували їм виключно карстове походження, інші пов’язували появу озер з дією льодовика. Дійсно, уздовж берегів озер, каналів, на полях можна побачити безліч валунів, принесених сюди льодовиком декілька мільйонів років тому. Вважається, що після відступу льодовика на Поліссі утворилося гігантське водоймище. Нині Шацькі озера є його залишками. Проте і процеси карстирування (вимивання вапняків підземними потоками) зіграли певну роль в утворенні озерних западин. Отже, істина, як завжди, опинилася десь посередині.
Порослі очеретом та осокою, покриті ряскою і водяними ліліями, Шацькі озера знаходяться на стадії старіння. Вони міліють, глибина більшості з них не перевищує десяти метрів. Сипкі піски, крейдяний мергель та вапняки додають берегам особливої своєрідності та неповторності. Сосни, межуючи з березами, грабами і дубами, підступають до самої води. Місцями дерева розступаються, оголяючи широкі смуги золотистих піщаних пляжів.
Акваторія озер, прибережні чагарники та обширні болотяні простори Волинського Полісся — місця гніздування водоплавних птахів. Весною на озера прилітають качки, гуси, лебеді, на болотах збираються зграї чапель. В обширних соснових борах і дібровах розпускаються проліски, зацвітають багульник, вовче лико, черемха. Всього ж тут налічується ні багато, ні мало — 789 видів рослин, з яких 32 внесено до Червоної книги України. Світ тварин представлено 33 видами, в числі яких — вовк, куниця, лось, видра, кабан, заєць, білка, єнотоподібний собака, 9 видів кажанів. Для охорони цього природного багатства в грудні 1983 р. на площі 49 тис. га було створено Шацький національний природний парк. В його сучасних межах налічується 23 озера загальною площею 6348,8 га (20% площі парку), які складають єдину водну систему і є однією з найбільших озерних груп в Східній Європі.
Найбільше з тутешніх озер — Світязь (27,5 кв. км). Його часто називають молодшим братом Байкалу, хоча розміри їх, звичайно, не можна порівняти: довжина Світязя складає всього 9,3 км, ширина — 4,8 км. Проте характер цих озер є в чомусь схожим: тут, як і на Байкалі, весною і восени часто трапляються справжні «морські» шторми, висота хвиль досягає півтораметрової висоти. Як і Байкал, Світязь славиться прозорістю вод: дно можна бачити навіть на 8-метровій глибині. Це непомутніння води пояснюється тим, що в озеро не впадає жодна річка і живиться воно виключно за рахунок підземних джерел. І якщо Байкал — найглибше озеро в світі, то Світязь в цьому відношенні не має собі рівних у всій Україні: його максимальна глибина складає 58,4 м. Це, звичайно, набагато менше максимальної глибини Байкалу (1637 м), але все таки в чотири рази глибше за Азовське море!
Невисокі береги Світязя обрамляють ліси, луги, піщані пляжі. Посеред озера розташований невеликий мальовничий острів, порослий кленами і липами. Його площа складає близько 7 га. Біля берегів, особливо в районі Гряди, Світязь є переважно мілким. У деяких місцях доводиться брести до півтора сотень метрів, поки вода досягне грудей. Проте навіть тут, з боку мілководної Гряди, є декілька глибоких ям: Вовча — 20 м, Огрядна — 15 м, Камінь — 14 м, Вертенева — 17 м, а в найглибшому місці озера — Голоднецькій тоні — глибини коливаються від 32 до 58,4 м. Озеро переважно є досить глибоким: глибини до 2 метрів займають площу 118 га, до 3 метрів — 720 га, до 5 метрів — 1061 га, до 10 метрів — 418 га, понад 10 метрів — 533 га.
В озері водяться судак, окунь, щука, лящ, сом і штучно акліматизовані вугри. Води Світязя володіють унікальними властивостями: вони багаті на срібло та гліцерин, який є однієї з основних складових багатьох косметичних засобів.
До Світязя примикає низка зовсім маленьких озер (площа кожного — менше квадратного кілометра): Чорне Велике, Сомінець, Ліновець. На озері Чорному Великому добре прижилися завезені судак і сазан амурський. Озеро невелике (площа його — 0,76 кв. км), але глибоке — до 6 м. Його береги, окрім північного, заболочені, порослі очеретами, рогозом, ситняком.
Друге за розмірами тутешнє озеро — Пулемецьке (16,3 кв км). З півдня його щільною стіною обступають ліси. На північ від Світязя розкинулося Остров’янське озеро (2,4 кв. км). Його береги — єдине місце в районі Шацьких озер, де зустрічаються масиви ялини. Середня глибина озера — 2,3 метра, хоча місцями досягає 3,8 метра.
З півдня до Остров’янського озера підступають озера Климовське і Чорне Мале, зі сходу — велике озеро Лукі (6,7 кв. км). Глибина озера складає 2 метри, дно — мулисте, береги — низькі, заболочені. Протока, яка заросла густим очеретом, сполучає Лукі з озером Перемут (1,5 кв. км). Глибина його складає 6,5 метра. Тут, крім звичайних для цих місць риб, водяться канадські сомики.
На північний схід від Перемута знаходиться озеро Пісочне, а трохи далі — Озерце. Обидва водоймища з’єднуються вузькою протокою. Озера невеликі, глибина їх незначна, береги низькі. В них багато риби, особливо судака.
Вузенька стежина веде через березово-сосновий ліс до озера Кримне — одного з найкрасивіших місць серед Шацьких озер. Два струмки, які впадають в нього, і невеликий острівець посередині роблять озеро особливо привабливим. Площа його складає 2 кв. км, середня глибина — 2,9 метра. Низькі піщані береги чергуються з високими крейдяними. По сусідству лежить багато менших озер — Кругле, Карасинець, Сомінець.
Друге за розмірами в групі Шацьких озер — Пулемецьке (16,3 кв. км). З півдня його щільною стіною обступають ліси.
Значний притік туристів на Шацькі озера вимагає особливої уваги до охорони озерної флори і фауни. Ще в 1974 р. чотири озера — Світязь, Пісочне, Пулемецьке і Кримне — були оголошені ландшафтними заповідниками і взяті під охорону держави. Нині під захистом Шацького природного національного парку знаходиться найбільш мальовнича частина Шацьких озер, серед яких Світязь, Пісочне, Луки та інші — загальним числом — 24. Рішенням ЮНЕСКО Шацький національний природний парк віднесено до біосферних об’єктів всесвітнього значення.
