Я добре знаю військово-політичну історію. І за першою освітою географ. На картах і місцевості орієнтуюсь. Історію знаю.
Тому не треба казати: "о, диванний експерт виліз".
Знаю за що кажу.
У нас під Суджею ситуація така. Потрібно будувати новий фронт.
Новий фронт на початку будь-якої війни - подвижний.
Перший день для наших на Курському фронті був важкий - проривалися. Ну десь і другий. Потім вийшли на оперативний простір і швидко пішли вперед.
Зараз нам стало просуватися важко, бо супостат підкинув резерви і укріплюється. Зараз почнеться стадія запеклих контратак.
Тут же ж путіну треба сахраніть ліцо морди і "видавлівать провокацию".
А якщо ви глянете уважно на карту, то зрозумієто: в районі Корєнєво річка Сейм загинається з Півночі на Захід.
А в Глушково (західніше) міст, який з'єднує два береги. А Сейм в цих місцях хоч і не широкий, проте швидкий.
Місць для понтонних переправ мало. Тримати південний берег Сейму - необхідно.
Бо в Тьоткіно стояті рускіє. І багато. Це їх своєрідний плацдарм.
А раз ми заходили на росію і з Краснопільської громади також, то це значить, що новий Північно-східний фронт війни буде як мінімум простягатися до Ворскли, тобто до Великої Писарівки.
Від Сейму до Ворскли.
А можливо і далі, вигинаючись на Схід з'єднається під Вовочанськом з основною лінією фронту.
Розтягувати фланги вигідніше тим, хто має технічну перевагу, або більше військ.
Якщо тут додасться ще 500+ км фронту то обидві сторони будуть змушені розтягтися в нитку.
Більший фронт - менша концентрація військ в кожному конкретному місці.
По логістиці у нас краще, ніж у ворога. І ми у внутрішньому периметрі, вони на зовнішньому. Плече доставки військ з флангу на фланг - довше.
Це теж наша перевага.
Тож супостату буде важче.
Але, УВАГА! Якщо ми маємо більший кілометраж фронту - то для нас важливо володіти стратегічною ініціативою.
Тоді тільки наш Генштаб знатиме, де і коли буде наш наступний наступ.
Вірю, що у Сирського все це прорахували.
Слава Україні!
