Підведу підсумок своєї мандрівки від Запоріжжя до Києва через Дніпро. «Чого ти взагалі вчепився до неї?» - запитаєте ви мене. Та дуже просто. Тому що дорога якою я їхав – НАЙКОРОТШИЙ шлях зі столиці України до міста з майже мільйонним населенням. А ще тому що цією дорогою я їздив безліч разів – до батьків у Запоріжжя. Ба-більше, коли я працював у «Тижні» ми цією дорогою було німецького гостя везли у Дніпро. Так було швидше.
Так, я знаю про дорогу через Полтаву. І не тільки. Але питання назустріч – а чому не через Львов? Або через Вінницю? Це ненормально, коли між столицею і Дніпром (!!!) прямої якісної дороги фактично нема. Ні, ця дорога завжди була не ах. Але раніше мене не їздили по вухах «грандіозними успіхами «Великого будівництва». Навіть за Януковича не додумалися.
Ні, я розумію, що відповідно до слів одного заслуженого ветерана і долучених до нього позеленілих свідків антирейтингу (мені заявили щойно) я мусив всі свої враження надіслати керівництву Укравтодору і Мнінфраструктури, аби згадані особи не питали мене «а що ти сам зробив аби вирішити проблему»? Та позаяк блогери і волонтери (а я – два в одному) вміють тільки хайпувати на проблемах (теж цитата великих) – я буду хайпувати. Бо «кожну зраду треба подавати у визначений час, інакше не смакує» - теж цитата великих.
А ще краще я запропоную похайпувати телеканалам «Прямий», «5-й», «Експерессо» та всім іншим небайдужим до теми. Шановні! Є дивовижна нагода постібатися з «Великого Будівництва». Точніше – з його відсутності там де воно як раз потрібне, а не на 100500-й реконструкції трас, чий стан і раніше був задовільний.
Для цього треба просто сісти за кермо і проїхати від Києва до Дніпра по-прямій. Тобто – в обхід Золотоноші, через Кременчук та Кам’янське. Тема для хайпу – безмежна!
Почати можна з того, що нараз найкоротший шлях з Києва до Дніпра заблокований ремонтом мосту через Кременчуцьке водосховище біля н/п Липове. Сам ремонт мосту – справа блага, якби не одне але. Принаймні з боку Кременчука дізнатися про ремонт мосту можна… лише впершись в ремонт. Жодних вказівників про ремонт і об’їзд на дорозі – нема, вже повірте людині яка дуже уважна до таких речей. Так само як нема об’їзду, бо якщо ви сунете в об’їзд найкоротшим шляхом, на вас чекає весь набір екстриму – дороги в руїні, бруківка, ґрунтовка і переправа поромом, що зберігся, певно, від часів гетьмана Скоропадського.
Можна похайпувати, що ремонт мосту вирішить чимало проблем для місцевих мешканців, але не поліпшить стану дороги, бо дороги до і після мосту – в жахливому стані. Особливо ділянка між Липовим і Дніпром – Велике Будівництво і поруч не лежало. По Київській області до Борисполя – так само. Єдина коротка ділянка біля підприємства «Нібулону» - виняток що підтверджує правило. Про стан мосту у самому Кременчуку, я просто мовчу. Кілометрами написано і без мене.
А ще можна похайпувати з манери Укравтодору, коли в одній області дорогу роблять майже ідеальною, а в двох суміжних з нею лишають «як було». Приклад – ділянка дороги в Черкаській області навколо Золотоноші (щоправда там підозріло нема плакатів про Велике Будівництво) і поруч. Ще приклад – траса «Харків-Сімферополь». У Запорізькій області вона шикарна, тоді як у Дніпропетровській – місячний ландшафт. Якою логікою послуговується Укравтодор – мені не збагнути.
А до цього можна розповісти, що ідеться не просто про дорогу до села Задрипанськ, аби їздити до баби Франі на вареники. Ідеться про дорогу до ДНІПРА! До міста четвертого за чисельністю населення. До потужного промислового і бізнес-центру. До культурного центру південно-східної України. До місця-опори в обороні України проти агресора на Донбасі – дивно що після 2014 р. це комусь ще треба пояснювати. В той час як Укравтодор вилизує Бориспільську трасу і шлях до Києва від Росії (Полтавська траса) на шляху до Дніпра про ВеликБуд не видно-не чути. Про пріоритети Укравтодору це говорить промовисто.
