25 листопада 2015 року Президент Петро Порошенко направив до Верховної Ради проект змін до Конституції в частині правосуддя. Судовій реформі – одному з наймасштабніших досягнень п’ятого президента – було дано зелене світло.
З одного боку, держава повинна була терміново відновлювати довіру громадян до судової гілки влади. Бо рівень тієї довіри був вкрай низьким – і не просто так: за десятиліття правового нігілізму українська судова система перетворилась на справжній мафіозний клан, який за відповідний хабар міг зробити буквально все, поставити закон догори дриґом і перемогти навіть логіку й здоровий глузд. З іншого – саме незалежні суди, не пов’язані ані з бізнесовими, ані з політичними групами (що в нашій країні, найчастіше, одне й те ж) мали стати тією «системою стримувань і противаг», яка б завадила владі чинити беззаконня та встановлювати диктатуру. Задача стояла не з легких – перетворити перше на друге.
Зміни до основного закону, врешті решт, прийняли. За каденції п’ятого президента встигли реформувати Верховний суд та значно посилили незалежність суду Конституційного. Порошенко, на відміну від свого наступника, не збирався правити вічно, і навіть не намагався підім’яти судову владу під себе – хоча у справі просування реформ і покарання винних у державних злочинах лояльні й «ручні» судді сталися б у пригоді. Проте жодна мета не виправдовує безчесних засобів – цього принципу демократії Порошенко дотримувався чітко. Тому й не втримав владу – хоча «порівняно чесних» способів зачепитись за крісло у голови держави чимало.
Звісно, ті, що прийшли після нього, такі педантичні не були. І одразу, відпочатку, почали спроби «нагнути» українське суддівство. Годі навіть згадувати рейдерські атаки Зеленського й Єрмака на Конституційний суд, а потім кримінальну справу проти суддів Верховного, які назвали ці атаки незаконними. Врешті решт, «зекоманда» лише лоба собі розшибла у цій боротьбі, та пішла іншим шляхом – фактично присвоївши функції судів Раді Нацбезпеки й Оборони. Тепер саме РНБО вирішує, хто злочинець, а хто – чесна людина, фактично взявши на себе повноваження сталінських «трійок». Цікаво, коли узурпатори все-таки сядуть за свої злочини – скільки років дасть їм найгуманнішій в світі український суд?
