Кадиров в неділю на святковій пресконференції переконував, що Україну треба приєднувати до Росії, краще одразу до Чечні, і він із задоволенням цим займеться особисто: "Украину должны присоединить к нашей стране. Украинцы — наш народ, это наша территория. Это мое мнение ...Украинский проблемный вопрос – это даже не уровень президента. Это мой уровень. Если бы мне поручили, я бы давно решил. Или присоединил бы в Чеченскую республику Украину, или давно забрал бы, решил бы вопрос там. Я и после Крыма говорил: «Надо забрать Киев».
Кадиров взагалі присвятив доволі багато часу саме Україні. Це до теми, чи є нашим ворогом тільки особисто Путін. І чи вирішиться наша проблема з Росією, якщо прибрати з рівняння Путіна.
Так, можна зараз почати розповідати, що Кадиров - взагалі не чеченець, а кишеньковий песик Путіна, справжніх чеченців вибили двома війнами. Можна розповідати, що Кадиров - не росіянин, а от росіяни Путіна не терплять і негайно відновлять нормальні сусідські стосунки, щойно його не стане. Можна казати багато що.
Але факти - річ непримиренна. І вони цілком конкретно кажуть: війну з нами, знищення України (у вигляді від "порятунку", "приєднання", чергового "возз'єднання" - і до "розкатати в ядерний попіл") підтримує панівна більшість всіх громадян Росії. Панівна більшість - це не "більше 50%", це "ближче до 100%". Тільки аргументи різні і ступінь агресії різний. Але результат всі громадяни РФ воліли би бачити однаковий: відсутність на політичній мапі України як держави. І трохи менше, але все одно панівна більшість також хотіли би зникнення з етнічної мапи українців - бо ми "такіє же русскіє", на крайній випадок - "южнорусскіє/ малороссійскіє х*хли".
Як бачимо, в нас немає "за порєбріком" друзів. І саме на цій тверезій оцінці реалій має ґрунтуватись і наша оборонна стратегія, і зовнішня політика, і внутрішня політика у сфері культури, освіти, державної ідеології, економіки... Та в будь-якій сфері.