Вчора було багато було реакції на хрипіння ТВО президента до іноземної преси. Так, ми насправді має справу із державною зрадою Зеленського і його найближчого оточення. Що саме відбулося в Омані, звідкіля Блазень_На_Престолі вертався літаком Патрушева – це має бути предметом окремого розслідування. Колись. Коли до влади повернуться притомні і (сподіваюся, це буде пріоритетом наступної влади) стануть розпеченим залізом випікати кротів з владних коридорів. Але як до того не пролюбити державу?
Захід тепер цілком може махнути рукою і озираючись НА СВОГО виборця сказати: «вони неадекватні, це таки територія 404». Ясна річ покладаємо надію, що їх розвідка має вичерпну інформацію про думки в суспільстві, про піке рейтингів Зеленського і це дає підстави Вашингтону, Лондону чи Брюсселю для переконання (виходить самих себе, в першу чергу) – «Захід допомагає не Зеленському, а народу України».
Але що можемо ми, притомні громадяни, лідери думок, адекватне експертне середовище, українська опозиція в центрі і місцеві влади – як нам донести світові, що Україна, це не Зеленський? Щоб це прочитали ключові медіа в коментарях своїх твіттерів, щоб кожен важливий офіс отримав роз’яснення, щоб друзі України у Вільнюсі, Варшаві, Ризі, Таллінні, Празі отримали лист, де було б чітко сказано – нас мільйони, нам потрібна ця допомога.
Так, неадекватний фюрер-малорослик був фатальною помилкою 2019 року. Хтось про це говорив вже тоді, до інших почало доходити зараз, до третіх не дійде ніколи. Зараз кордон між темною і світлою силою має проходити саме по усвідомленню – Україна не Зеленський. Як пароль для розпізнання «свій-чужий» і як головний посил світові – ми є, ми знаємо, що схибили і хочемо виправити цей косяк в нашій історії.
Як нам пояснити світові #Ukraine_IS_NOT_zelensky ?
