"Дєржава" рабів - Ігор Гулик

Кажуть, що у звільнених від росії містах і селах наші захисники застають повсюдні купи, за перепрошенням, лайна. І ще кажуть (принаймні, один із "розкручених" авторів), що це, мовляв, ознака "класової боротьби", що росія так і не прокинулася від ядучих випарів большевизму, що далі живе з гаслом "Мы на горе все буржуям мировой пожар раздуем"...

Я думаю, що большевизм тут ні при чім. Бо схожу поведінку росіян можна побачити і до 1917-го. Лайном мітили здобуті палаци і за Першої світової, коли царська імперія робила безуспішні спроби наступу на Європу, зокрема так званий брусиловський "прорив".

Ми мусимо разом зі світом зрозуміти, що насправді маємо справу з новітніми, до того ж невиправними варварами. Путінізм лише загострив давню проблему, звів її до державницьких практик, зробив мотиватором для орди голодних, неосвічених орків з "русской глубінкі". Для них - все лайно, - від чужих статків, чужих життів, до, за великим рахунком, життя власного. Бо воно безпросвітне, сповнене сумнівних радощів і ще сумнівніших образ на всіх і вся, - за власну ницість, власне нехлюйство і власну неповноцінність.

Що для таких вкрадені в українців труси, міксери та інші звичні нам і функціоналом, і, зрештою, ціною речі? Лайно. Бо відправлені "посилочки" з "трофеями" в "русской глубінкє" перетворяться на екстременти - їх або проп'ють, або ж продадуть, аби купити більш-менш пристойного харчу.

У 2014 році режисер Андрєй Звягінцев спробував вчергове розгадати "проблєму русской души", відзнявши фільм "Левіафан". Але з душею якось не вийшло, автор перевів стрілки на "государство" (левіафан). Та річ у тім, що це "государство" витворили самі росіяни. Вони зліпили собі "божка", якому підкоряються і вірять. Вони дозволили йому сісти собі на голови, і запхати у них купи пропагандистського "лайна". Без жодного спротиву, навіть натяку на спротив. Це їхня "дєржава", плоть від плоті "глубінного народа".

"Дєржава" рабів, які моляться на свої ланцюги, які вважають за патологію вільну і самодостатню людську особистість, які зроблять усе, аби зогидити, згвалтувати, принизити і вбити іншого лише через те, що він вільний і незалежний у виборі життєвих орієнтирів. "Дєржава" метеликів-одноденок з обрієм мислення не далі власного шлунка і в рамках "тєлєвізора", мошви, яка злітається на вогник у лампадці під іконкою "царя-батюшкі" і бездумно, неосвідомлено гине.