125-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 240 днів. Іменинники — Афанасій (Опанас), Віталій, Всеволод, Гаврило, Климент, Лука, Федір. Міжнародний день боротьби за права інвалідів, Міжнародний день акушерки, в Австрії відзначають День боротьби з насильством, в Данії та Нідерландах — День визволення, в Киргизії — День конституції, в Японії — День дітей.
Головні події 5 травня
• Хубілай — Великий хан Монголії, 1260
• Смерть Наполеона Бонапарта, 1821
• Шанель № 5, 1921
• Утворення Ради Європи, 1949
• Смерть Боббі Сендза, 1981
Всі події 5 травня
553 • За ініціативою імператора Юстиніана I в Константинополі розпочався Другий Константинопольський собор (П'ятий Вселенський собор), в роботі якого взяло участь 165 єпископів.
1260 • Курултай, скликаний в Кайпіні (сьогодні — Шанду) зі знаті Манчьжурії та Північного Китаю, проголосив Хубілая, внука Чингізхана, Великим ханом Монгольської імперії, що привело до багаторічної громадянської війни.
1494 • Під час своєї другої подорожі до Нового Світу Христофор Колумб вперше побував на сучасній Ямайці, котру він назвав Санта Глорія і проголосив власністю Іспанії.
1581 • В місті Острог вийшов друком календар «Хронологія» з віршами Андрія Римші, надрукований Іваном Федоровичем.
НОВА ІСТОРІЯ
1762 • У Петербурзі Росія і Пруссія підписали мирний договір, за яким Росія виходила із Семилітньої війни і добровільно повертала Пруссії завойовані території, включаючи її східну частину.
1821 • У засланні на острові Святої Єлени в Південній Атлантиці помер 51-літній Наполеон Бонапарт, колишній французький імператор, творець однієї з найбільших держав світу, реформатор і законодавець Європи. Через дев'ятнадцять років його тіло було перепоховане на батьківщині і сьогодні покоїться в Будинку Інвалідів у Парижі.
1862 • В ході франко-мексиканської війни відбулась битва біля Пуебли, в якій війська генерала Ігнасіо Сарагоси зупинили французький марш на Мехіко.
1893 • У США почалась одна з найбільших економічних криз — відбулось різке падіння біржевих цін, збанкрутувало близько 15 тисяч підприжємств, а протягом наступних семи місяців закрилося більше 600-т банків; рівень безробіття сягнув 20%.
1900 • На загальних зборах у покутському селі Заваллі Снятинського повіту засновано руханково-пожежне товариство "Січ", що стало початком створення в майбутньому військової формації "Українські січові стрільці". Засновником "Січі" був відомий галицький адвокат, один із провідних діячів радикальної партії Кирило Трильовський.
1912 • У Стокгольмі (Швеція) почалися V Олімпійські ігри, на котрих вперше відбулась урочиста церемонія відкриття змагань, що стала надалі традиційною. В Олімпіаді, що тривала два з половиною місяці прийняли участь спортсмени з 28 країн світу. У командному заліку перемогли господарі — 24 золоті, 24 срібні та 17 бронзових медалей.
1912 • У Росії вийшов перший номер щоденної більшовицької газети "Правда".
1914 • Німецькі війська вийшли на лінію фортів бельгійського Льєжа, що прикривали головні переправи через ріку Маас. Його облога, що завершилась через 11 днів штурмом міста, стала першою операцією стратегічного значення в ході Першої світової війни.
1915 • У Відні створено Загальну Українську Раду, загально-українську політичну організацію, яка мала бути єдиним українським представництвом в межах Австро-Угорщини.
1920 • Відбулося засідання Всеукраїнської православної церковної ради, на якому було вирішено проголосити автокефалію української православної церкви. Однак це так і не відбулося, оскільки до кінця року більшовики остаточно закріпилися в Україні.
1921 • В паризькому бутику Коко Шанель на вулиці Камбон представлено нові духи «Шанель № 5», «жіночий аромат, який пахне Жінкою».
1925 • Уряд Південної Африки визнав мову африкаанс офіційною мовою країни.
1936 • Італійські війська під командуванням маршала П'єтро Бадольо, здійснивши 320-кілометровий марш при підтримці загонів еритрейців і не зустрічаючи практично ніякого опору, зайняли Адіс-Абебу, столицю Ефіопію. Імператор Хайле Селассіє залишив свій палац за три дні до приходу італійців.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1945 • Почалась Празька наступальна операція військ 1-го, 2-го і 4-го Українських фронтів Червоної армії зі знищення німецьких військ. Цього ж дня у Празі розпочалося народне повстання проти німецької окупації. Першим їм на надала підтримку Російська визвольна армія Власова, яка пішла на відкритий розрив з німцями, однак 8 травня була змушена залишити місто під загрозою бути оточеною Червоної армії. Повстання закінчилось 12 травня, коли радянські війська оточило і взяло в полон близько 860 тисяч німецьких солдатів.
1945 • Американськими військами звільнено в'язнів концтабору Маутхаузен (Австрія). Його в'язнями з 1940 року було близько 335 тисяч осіб, з них страчено понад 122 тисячі чоловік.
1949 • У Лондоні десять держав — Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Швеція — підписали Статут Ради Європи, об'єднання держав, що декларували визнання верховенства права та зобов'язувалися забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходились під їхньою юрисдикцією.
1954 • В результаті військового перевороту до влади в Парагваї прийшов генерал Альфредо Стресснер, який оголосив себе президентом. В серпні в парагваї відбулись вибори, що проходили під повним контролем армії, на яких Стресснер, як єдиний кандидат, здобув перемогу. Повноваження Стресснера неодноразово продовжувались, допоки 3 лютого 1989 року він не був повалений в результаті перевороту, організований його зятем генералом Андресом Родрігес.
1961 • Відбувся перший суборбітальний п'ятнадцятихвилинний політ американського космонавта — Алан Шепард на космічному кораблі "Меркурій" досяг висоти 186,5 кілометрів і зробив посадку у водах Атлантичного ракетного полігону США за 486 кілометрів від точки старту.
1973 • На стадіоні міста Тампа (Флорида) зібралось 56800 прихильників групи Led Zeppelin. Це був рекордний на той час за масовістю і касовим зборам (309 тисяч доларів) музичний захід, що перевищив попередній рекорд групи The Beatles (55000 чоловік, 301 тисяча доларів).
1981 • У тюрмі північно-ірландського міста Белфаст на 66-й день голодування активіст Ірландської республіканської армії, депутат Ірландського парламенту помер Боббі Сандс.
1983 • Італійський альпініст Райнхольд Месснер разом із західно-німецькими альпіністами Міхаелем Дахером і Гансом Камерландером піднявся на свій десятий восьмитисячник — гору Чо Ойю (8153 метри). Восени 1986 року Месснер став першим альпіністом, що підкорив усі 14 восьмитисячники планети.
НАШ ЧАС
1991 • Міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих.
1992 • Верховна Рада Криму прийняла Акт проголошення незалежності Криму і призначила на серпень референдум про підтвердження цього статусу. Наступного дня депутати прийняли Конституцію республіки, в якому затвердили відповідне рішення парламенту. 17 березня 1995 року Верховна Рада Криму відмінила і Акт кримських парламентаріїв, і кримську Конституцію, адже вони повністю суперечили Основному закону України. У 1998 році була прийнята нова Конституція Криму, де півострів проголошувався невід’ємною автономною частиною України.
2005 • У Великій Британії відбулись парламентські вибори, на яких втретє підряд перемогу здобула Лейбористська партія, а Тоні Блер втретє став прем'єр-міністром країни.
Народились 5 травня
1747 — †1 березня 1792 • Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та Марії Терезії, першим запровадив заборону смертної кари. 275 років з дня народження.
1813 — †11 листопада 1855 • Серен К'єркегор, датський теолог, письменник, філософ, основоположник екзистенціалізму ("Або — або", "Філософські крихти", "Стадії життєвого шляху").
1818 — †14 березня 1883 • Карл Генріх Маркс, німецький економіст, політичний мислитель, філософ-соціаліст ("Капітал", "Святе сімейство", "Маніфест Комуністичної партії"), основоположник (разом з Фрідріхом Енгельсом) теорії комунізму.
1836 — †19 вересня 1903 • Сидір Іванович Воробкевич (Ізидор Воробкевич)), український письменник («Думки з Буковини», «Пан мандатор», «Кочубей і Мазепа»), композитор, диригент, художник.
1846 — †15 листопада 1916 • Генрик Сенкевич, польський письменник, лауреат Нобелівської премії (1905) ("Потоп", "Пан Володиєвський", "Вогнем і мечем", "Хрестоносці", "Камо гредеши", "Без догмату").
1862 — †9 квітня 1918 • Ніко Піросмані (Піросманішвілі), грузинський художник. 160 років з дня народження.
1900 — †20 серпня 1944 • Юрій Іванович Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму.
1907 — †30 жовтня 1982 • Ірина Вільде (Дарина Дмитрівна Макогон), українська письменниця («Метелики на шпильках», «Яблуні зацвіли вдруге», «Сестри Річинські»). 115 років з дня народження.
1922 — †29 червня 2014 • Анатолій Дімаров (Анатолій Андроникович Гарасюта), український письменник («І будуть люди», «Біль і гнів», «Боги на продаж. Міські історії»), лауреат Шевченківської премії (1981). 100 років з дня народження.
1931 — †16 листопада 2006 • Микола Кіндратович Кондратюк, український співак (баритон), педагог.
1940 • Ленс Хенріксен, американський актор ("Пудра", "Мертвяк", "Колір ночі", "Чужий 3", "Останній самурай", "Біля темряви", "Омен 2: Дам'єн", "Термінатор").
1941 — †17 листопада 2004 • Олександр Павлович Рагулін, російський хокеїст, триразовий Олімпійський чемпіон, десятиразовий чемпіон світу.
1948 • Білл Ворд, англійський рок-ударник групи Black Sabbath (Paranoid).
1957 • Річард Е. Грант, англійський актор ("Джек і Сара", "Таємниці Лос-Анжелеса", "Безневинний вік", "Дракула"). 65 років з дня народження.
1970 • Святослав Юрійович Шевчук, єпископ Української греко-католицької церкви, Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви (з 2011 р.).
1981 • Даніела Фішел, американська актриса ("Хлопці не плачуть").
1988 • Адель Едкінс, англійська співачка ("Rolling In The Deep"); лауреат двох премій Греммі за перший альбом («19»), шести — за другий («21»).
1989 • Кріс(тофер) Браун, американський співак («Kiss Kiss», «Say Goodbye», «With You»).
Померли 5 травня
1525 • Фрідріх III (Фрідріх Мудрий), 9-й курфюрст Саксонії і 20-й ландграф Тюрингії (1486-1525 рр.); заступник Мартіна Лютера. Пом. 497 років тому у 62 роки (нар. 17 січня 1463 р.).
1705 • Леопольд I (Леопольд Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської. Пом. 317 років тому у 65 років (нар. 9 червня 1640 р.).
1808 • П'єр Жан Жорж Кабаніс, французький філософ, лікар; брав участь в контрреволюційному перевороті 18 брюмера і сприяв встановленню влади Наполеона I. Пом. 214 років тому у 51 рік (нар. 5 червня 1757 р.).
1821 • Наполеон I (Наполеон Бонапарт), французький полководець, імператор Франції (1804-1814, 1815 рр.), король Італії (1804-1814рр.), генерал революційної армії (1796 рр.), консул Франції (1799 р.). Пом. 201 рік тому у 52 роки (нар. 15 серпня 1769 р.).
1827 • Фрідріх Август І, курфюрст Саксонії (1763-1806 рр.), перший король Саксонії (1806-27 рр.), Великий герцог Варшавський (1807-15 рр.) з Альбертинської гілки династії Веттінів. Пом. 195 років років тому у 77 років (нар. 23 грудня 1750 р.).
1977 • Людвіг Ерхард, німецький економіст, канцлер ФРН (1963-66 рр.), творець "німецького економічного дива" — подолання повоєнної розрухи і закладенння основ тривалого економічного підйому ФРН. Пом. 45 років років тому у 80 років (нар. 4 лютого 1897 р.).
1981 • Роберт (Боббі) Сендз, ірландський борець за незалежність, член ІРА, депутат парламенту Великобританії. Пом. 41 рік тому у 27 років (нар. 9 березня 1954 р.).
1984 • Олексій Іванович Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець; помер в ув'язненні. Пом. 38 років тому у 57 років (нар. 27 січня 1927 р.).
1995 • Михайло Михайлович Ботвиник, радянський шахіст, 6-й чемпіон світу. Пом. 27 років тому у 84 роки (нар. 17 серпня 1911 р.).
2005 • Теодор Гарольд Майман, американський фізик, творець першого лазера (1960). Пом. 17 років тому у 78 років (нар. 11 липня 1927 р.).
2014 • Тетяна Євгенівна Самойлова, російська кіноактриса ("Летять журавлі", "Анна Кареніна"). Пом. 8 років тому у 80 років (нар. 4 травня 1934 р.).
