Однією з національних розваг нашого народу, крім бігу по граблях та виборів президента, є створення кумирів та ідолів.
Робиться у нас це не просто легко, а надто легко, за секунди, без вагань і довгих роздумів. Був звичайна людина, став національний герой, тебе всі люблять, знають, "в пожарные берут и в милицию" (с). Доречі, так само легко з героя роблять зрадника, особливо коли герой і справді був неймовірний мудило, чим всіляко сприяв свому "пониженню у військовому званні".
І зараз я читаю іноді коментарі особливо яскравих персонажів:
- Ну все, тепер тільки служба в армії має бути підставою, щоб балотуватися у депутати!
- Військових - до влади!
- Хлопці прийдуть, порядок наведуть!
Коли я таке читаю, то згадую слова одного з моїх улюблених персонажів комп'ютерних ігор:
- Что ж вы, блядь, никак не научитесь?
Слухайте, люди, а ця хєрь взагалі колись закінчиться? Скажіть, а відколи той простий факт, що людина воювала, почав наділяти її якимись рисами типу порядності, законослухняності, патріотизму, професіоналізму?
Я казав, кажу і буду казати, що наявність військової служби в анамнезі не означає НІЧОГО АБСОЛЮТНО!
Я за роки війни бачив у нашій армії і мародерів, і ватників, і хитрих пристосуванців, і корупціонерів, і просто відвертих злочинців.
Саме так, уявіть собі, тому що армія - зріз суспільства! Яке суспільство, така і армія.
І так буває, що військовий сміливо та героїчно воює, але при цьому мародер.
Чи орденоносний (за реальні справи) командир є звичайним корупціонером і крадієм.
Повірте, що героїзм означає лише героїзм і абсолютно не виключає негативних рис.
І коли мені кажуть, що зараз у політику мають прийти лише ті, хто воював, я відверто регочу.
По-перше, це абсолютно нічого не змінить, бо (читайте вище) армія - зріз суспільства.
По-друге, я знаю багато людей, які зараз пішли на війну вже з прицілом на майбутню політичну кар'єру, і саме цих людей вам будуть потім демонструвати як "військових, які мають піти у політику". Це не так вже й погано, але ці люди зазвичай від бойових дій тримаються якнайдалі, бо "якщо я загину, то хто ж політиком буде?".
Ну і по-третє (вже казав), хороший лікар - не обов'язково хороший шахматист. Хороший автомеханік - не обов'язково вміє їздити на велосипеді.
Тому давайте оцінювати майбутніх політиків за комплексом морально-ділових якостей, а не лише за простим "він воював, він танки гриз".
Бо інакше ми постійно будемо бігати по колу з різними "льотчицями-героїнями".
