В Україні, зрозуміло, дорожчають продукти. Зокрема гречка може подорожчати до 90 грн за кілограм, як пишуть журналісти. Ви знали, що раніше частину гречки ми купували в Росії?
Чесно кажучи, не бачу проблем не купувати її взагалі. Можливо мені простіше, я аскет - ну немає ласощів, немає гречки, немає звичних продуктів - мені не складно перечекати та перебудувати свої звички під нову реальність. Дорогий бензин - буду більше ходити пішки. Дороге опалення - буду якийсь час мерзнути, ну то й що? Пам'ятаєте кілька років тому заклик "прикрути"? Нема проблем. Бо нам треба пройти шлях хоча би Польщі, яка витримала перехідний період після розвалу совка та зрештою вийшла на новий рівень життя. Спочатку їх, поляків, ставили в приклад - мовляв, вони бідують, їм погано живеться, вони побираються. А ми тим часом обирали комуністів та ходили по колу. І хто виграв?
Просто пріорітети треба змінити. Чому росія зазивала до себе зарплатнею та пенсіями? Бо народу це було важливіше. Мене, вибачте, бісить та сама дурна фраза про "мову на хліб не намажеш" - бо це малоросійство. Те саме. Воно показує, що комусь важливіше щось мазати на хліб, ніж виборювати цінніші речі. Ось з таких пріоритетів починаються проблеми з безпекою, державністю. Впевнена, що дехто знову почне кричати - чому гречка по дев'яносто? Хіба ні? Ми життя своє міряли вартістю борщового набору (!) А зараз воно, життя, доводить, що інколи вода та скибка хлібу вже достатні для того, щоб почуватися щасливим - бо ти живий. А комусь в окупації добре, бо є хліб та масло - і йому цього достатньо. Він поживе з цим маслом, але стільки, скільки вирішить за нього окупант. Ось ціна такому "маслу".
Хотілося б, щоб ми далі жили іншими пріорітетами. Ми ж купівлею газу в Росії загнали себе в глухий кут, а побудовою деяких економічних відносин з Білоруссю зруйнували свої перспективи. Вони нам то газ перекриють, то електроенергію, то в борги загонять, то зкооперуються, щоб оточити наші кордони і зі сходу, і з півночі... Це наслідок того, що комусь з нас було важливіше, що вулиця освітлена, і байдуже, що це вулиця імені Леніна.
До біса ту гречку, якщо чесно. Якщо почую, що комусь буде важливіша ціна, аніж незалежність - не зрозумію такого ніколи.
