Міністерка фінансів Канади говорить, що російські мільярдери готові жертвувати мільярди на післявоєнне відновлення України в обмін на зняття санкцій. І начебто хтось там думає над цією пропозицією.
Це один варіант: мільярдери, які виплекали Путіна, який вбив мільйони людей - дарують нам гроші. Але вони, росіяни, і далі спокійно заробляють, спонсорують "русскій мір" і працюють на ринках Європи. І все продовжується, по колу, безкінечно. Виходить, що "русскій мір" ми не вбиваємо остаточно, а даємо йому змогу відкупитися. Наче тисячі українських життів мають ціну в рублях чи доларах - але ж вони безцінні. І це саме ми, українці, ризикуємо стати знову й знову жертвами. Вбитими, згвалтованими, пограбованими, приниженими. Бо санкції запросто знімаються в обмін на гроші.
Інший варіант - конфіскувати ці мільярди на користь України, і санкції не знімати. А якщо немає юридичних підстав конфіскувати - то знайти інші способи загнати Росію в боргову яму перед Україною на багато десятиліть вперед.
Бо досить легко приймати рішення про зняття санкцій, коли в тебе родичі не лежать під завалами зруйнованої будівлі. Чи коли від тебе до Росії тисячі кілометрів.
А нам треба так, щоб вже остаточно. Зруйнувати російські перспективи. Економіку. Армію. Шанси на відновлення сили та спроможність нападати на мирні українські міста.
В кінці кінців, я б не гроші вибирала, а смерть російському бізнесу та його впливу на мізки європейських чиновників.
