Вітер хмари кермує,
Щоб рясно полити.
І солодко в ньому струмує
Ріка медової липи.
Галина Гордасевич
25 липня у народі називається на честь Прокла. Колись говорили, що цього дня бувають найбільші роси. Навіть прислів’я залишилося: «На Прокла все промокло». Селяни поспішали до Прокла висушити сіно, бо через велику росу воно могло загнити. А бабки-знахарки вранці цього дня йшли збирати росу для лікування, оскільки вона вважалася цілющою. Ну і, звичайно, велика роса ще й обіцяла гарну погоду.
За церковним календарем 25 липня вшановують мучеників Прокла та Іларія; преподобного Михаїла Малеїна; мучеників Феодора, варяга, і сина його Іоана, в Києві; преподобного Арсенія; преподобного Симона; мученицю Голіндуху, у хрещенні Марію; преподобних Іоана і Гавриїла та ікону Божої Матері «Троєручиця».
Іменинники 25 липня:
Михайло, Іларій, Федір, Вероніка, Арсен, Марія.
25 липня народились:
1855 – Юліан Кулаковський – історик, археолог, фахівець з історії Північного Причорномор’я, Візантії, Стародавнього Риму. Проводив археологічні дослідження античних пам’яток півдня України (Ольвія, Пантікапей). Автор 3-томника «Історія Візантії».
1921 – Аркадій Сорока – народний художник України. Працював у жанрах натюрморту, пейзажу, портрета. Автор батальних діорам, жанрових та історичних картин.
25 липня відзначають:
- День зубного техніка.
Події 25 липня:
1687 – Івана Мазепу було обрано гетьманом України.
1920 – у бою під Сидоровом (біля Гусятина на Тернопільщині) окрема кінна дивізія армії УНР вщент розгромила більшовицьку кінноту і два полки більшовицької піхоти.
1937 – розформовано ЦК комсомолу України як контрреволюційний орган.
Чи знаєте ви, що:
Саме римляни придумали публічну бібліотеку, хоча й у трохи дивній формі. Будь-хто міг почитати книгу в… лазні – там була спеціальна кімната, де книги не піддавалися впливу води і пари. Лазні в Древньому Римі будувалися всюди, виходить, і з бібліотеками не було проблем.
Саме бібліотеки належить до тих об’єктів, які людина знищує з особливою завзятістю. Варто згадати навіть недавнє минуле. Німецькі нацисти влаштовували величезні багаття з книг. Китайські комуністи спочатку спалили книжкові збори монастирів Тибету, а потім увійшли в смак і спалили свої бібліотеки – у них це називалося «культурною революцією».
У 1992 році, під час громадянської війни в Югославії, сербські солдати підпалили боснійську бібліотеку в Сараєво, а потім убили пожежних, які спробували погасити полум’я. Афганські таліби спалили 50 000 найменувань книг. Навіть у США, де «бібліотека – опора демократії», є маса громадських організацій, що виступають за вилучення з бібліотек тієї чи іншої книги – наприклад, «Гаррі Поттера».
