Хай мене пробачать церковні люди, але для мене Днем Захисника України, днем Козацтва та УПА є і завжди буде 14 жовтня.
Надто багато з цим днем пов'язано у мого покоління. Яке ще чудово пам'ятає, як за слова "Слава Україні" "беркут" одразу летів люто бити - бо це ж "нацизм".
І як центр Києва заполоняли потвори всіх мастей - від комуняк та рашистів. За сприяння влади. Єдиною метою яких було не допустити, щоб українці згадали про те, хто вони є.
І як це - відчувати повне нерозуміння абсолютної більшості людей. Які сиділи по кабаках і крутили біля скроні - мовляв, знову цим шизікам не сидиться і вони оце зі своїми червоно-чорними прапорами бігають. Фашисти якісь, їй-бо.
Тому так - 14 жовтня завжди лишиться святом націоналістів. Тих, хто знав, що таке Україна, задовго навіть до 2014-го, не кажучи вже про 2022.
Допускаю, що з часом все поміняється. І перенос дати Покрови зробить свою справу.
Але не для мене і мого, повторюся, покоління.
Тому зі святом всіх захисників. Надто ж тих, хто боронив Україну на вулицях ще тоді, коли більшість людей спали летаргійним сном і їм було без різниці.
Але нам - була. І лишиться назавжди.
