Існують теми, які на шанувальників ЗЕ діють як добрячий розряд струму. Варто лише згадати, і все – істерика гарантована. Одна з таких тем це Мінські угоди, укладені свого часу за президента Порошенка і підписані пенсіонером Кучмою і двома особами незрозумілого роду занять – Захарченком і Плотницьким. Один наразі ховається від людської уваги, другого натхненно в пеклі печуть чорти.
Мінські угоди ще в часи їхнього укладання не критикував тільки лінивий. Мінськом спекулювали на президентських виборах 2019 р. Ба-більше, депутати «Слуги народу» і особливо їхні БОТи з соцмереж напередодні російського вторгнення розганяли думку, ніби ніякої загрози війни нема, а попередження Заходу – то клятий Захід силиться примусити ЗЕ до виконання Мінських угод, аби підкласти ЗЕ політичну і економічну свиню, але ЗЕ не здається. До речі, брати у Заходу зброю команді ЗЕ це ніяк не заважало. А зразу після вторгнення, ЗЕ не змигнувши оком, заволав «НАТО закрий небо!». Звісно, ніхто йому нічого не закрив, та й не міг.
І от щойно сталися зразу дві події. Екс-канцлер Німеччини Ангела Меркель повідомила, що «Мінські угоди 2014 р. були спробою дати Україні час. Вони використали цей час аби стати сильнішими, що можна бачити сьогодні... Як ми могли спостерігати в ході боїв у Дебальцево у 2015 р., Путін зміг би тоді легко їх захопити. І я сильно сумніваюся, що країни НАТО могли тоді зробити стільки ж, скільки робить зараз».
Як не складно здогадатися, у відповідь на слова Меркель полихнуло синхронно з двох боків - у Кремлі, і в ОПУ. У кремлі в істериці забилася Марія Захарова, яка нарешті побачила те, про що я писав від дня укладання Мінських угод – їх ніхто не збирався виконувати. Ані Порошенко, ані Захід. Путіна цими угодами обдурили. Порошенко і Меркель його розвели як лоха у 90-ті. Це збагнув і сам Путін, який поремствував, що вони пізно зорієнтувалися і що вторгнення треба було починати раніше.
Прогнозовано збурилися і в ОПУ. Секретар РНБО Данілов нагадав, що Меркель брала участь в Мінських угодах і «результат відомий». Михайло Подоляк висловився більш вишукано, пройшовшись по незрозумілих «фанатах компромісу з дияволом». Не дивно, відверто критикувати Меркель ОПУ не може. Йому можуть нагадати як Зеленський навколо Меркель хіба що гопака не танцював. Проте відтягнулися ЗЕботи, які заходилися співати про «політичний труп», про «мінську зраду» і подібне.
Та чи неправду сказала Ангела Меркель? Давайте подумаємо.
Просто уявимо що Пуйло навалилося на нас у 2015 р. Тими самими силами, але. ЗСУ не мали б форми піксель, берць на мембрані та сухпаїв у вакуумпакетах. ЗСУ не мали б вантажівок МАЗ-Богдан та всієї іншої техніки переданої ЗСУ за Порошенка (я публікував якось той список). ЗСУ не мала б міжнародної підтримки, бо в США тоді сиділи Обама і Трамп, а в Британії Кемерон і Мей. Нарешті, ЗСУ не мала б тоді генерала Залужного, тодішній начальник Генштабу генерал Муженко лише просував тоді Залужного по щаблях кар’єри.
Як воно? Багато ми б навоювали? Очевидно, ми були тоді на межі катастрофи, в яку нас заповзято тягнули політики-популісти. Але катастрофи не сталося, завдяки президенту Порошенко, який вигриз для України потрібні роки передишки.
Чому бісяться в Офісі президента? Так це очевидно. Команда Зеленського йшла на вибори під гаслами «просто перестати стріляти» і «зійтися посередині». Саме Зеленський шукав мир в очах Путіна та силився втілити формулу Штайнмайєра. Команда ЗЕ до війни Україну приготувала так, що ворога довелося зупиняти на околицях крупних міст, в забудові повній мирних мешканців.
А ще тому, що головною причиною Мінська було те що Україна почала воювати в 2014 р., практично не маючи армії. А сталося це завдяки Партії Регіонів – тій самій з якою тоді натхненно співпрацював Подоляк. У міністра МВС від якої, робив кар’єру Татаров. Помічником депутата якої був Єрмак. Нарешті лідера Партії Регіонів Януковича в сауні розважав комік Зеленський.
Все це вони дуже не хочуть згадувати.
