Німесил, як відомо, ніфіга не лікує, це не ліки. Це одноразова допомога на випадок чогось гострого й несподіваного, як тимчасова перев'язка з підручних матеріалів.
Ми ним лікуємося. Ми приймаємо його як панацею від всього. Ми роками не ходимо до лікаря, нам і на думку не спадає профілактично, без причини, раз на півроку підняти свою дупу, піти, перевірити себе на можливі болячки й усунути проблему, а не загнати її поглибше, коли вже буде запізно.
Нафіга? Є ж Німесил! Випив - і здоровий!
Як ми тепер - неясно.
Довідка. Німесил заборонений у США, Канаді, Великій Британії, Японії, Бельгії, Ірландії і ще купі країн: шкоди від нього більше, ніж користі. Інші країни дозволяють його суворо під наглядом лікаря й не довше десяти днів.
Але ж ми не решта. Ми тільки вилізли з руского міра, де ним лікуються всі поспіль: "А мені помагає!".
Корвалол - це, якщо ви не знали, барбітурат. Наркотик, іншими словами. Ніде в світі він не відомий, окрім колишнього совка. Він теж ніфіга не лікує, він тупо одурманює. Через корвалол десятки, сотні мільйонів пострадянських пенсіонерів стали справжніми наркоманами: якщо його довго не приймати - починається ломка.
А чому, ви думали, на відміну від решти світу, наші пенси злющі й постійно на взводі?
Чекають дозу.
Бахнули корвалолу - й одразу стало легше.
Зате наші пенси жруть з ранку до вечора пластиковий сир і безм'ясні сосиски (якщо їх запустити з пов'язкою на очах в невідомий їм супермаркет - вони одразу, як кажани чи дельфіни, безпомилково рвонуть у відділ сосисок).
Ще вони жруть домашню піцу з тістом в руку завтовшки з красивою сіточкою з майонезу, липкі макарони з дешевого тіста, жирнючі каклєти, смажать картоплю на салі (це ж наше, рідне!), їздять на тролейбусі там, де можна пройти хоч 300 метрів (це ж безкоштовно!) і сидять годинами на лавочці.
Тиск, зрозуміло, зашкалює, серце стає, але!
Але їм не спадає на думку стежити за вагою, хай не бігати, то принаймні ходити в день хоч півгодини, вони волають: як я без корвалолу, у мене тиск!
Сосиску з рота вийми, тиск!
У нас в телевізорі реклама - суцільні ліки. А на вулицях - суцільні аптеки: так ми живемо.
Короче, Європа, де все влаштовано геть інакше, у нас поки на рівні "А чого це нам не дають літаки?". А порвати з рускім міром, де все лікують Німесилом з Корвалолом, нам важко, ми обурені.
І це ще, зачекайте, не обговорюються закони про цивільне партнерство для одностатевих пар! Ось, коли все наше радянське гівно полізе у всіх через рот коричневими бульбами!
Ви знаєте, в такі моменти, коли, здавалося б, навіть передові уми волають "Поверніть народу Німесил!" - мені хочеться назавжди й подалі звалити звідси кудись нафіг.
П. С. З фізбука звалити, не радійте так, совочки.
П.П.С. Коменти не читатиму, і так знаю: "Моїй мамі 98, як вона буде ходити в поліклініку щоразу, коли тиск, в неї кнопочний телефон!" - ну, і таке все інше. Мені таке читати і лікар забороняє, і тренер.
Якщо прибіжить яка злюща пенсіонерка - кажу одразу: бахніть корвалолу, полегшає.
