"Шмарклі з цукром для тих, хто вишиває бісером портрети найвеличнішого деокупуна Києва" - Вікторія Максименко

Послухала привітання боневтіка із Великоднем.

Ну як послухала - витримала менше двох хвилин.

Ну і розкадровку вам і собі в колекцію зробила.

Як можна з таким виразом обличчя вітати з Великоднем?

Це ж як треба ненавидіти тих, кого вітаєш!

Ну і трошки цитат.

«Уранці 24 лютого почалася темна ніч. І водночас почалося наше пробудження. Наша боротьба»

Тобто до 24 лютого все було чікі-пікі?

«Ми перемогли міжусобиці й чвари. Ми об’єдналися»

Брехня. Не бачу ніякого об’єднання. Об’єднання в чому? - в єбломарафоні? В забороні ЗМІ і телеканалів, які не вилизують найвеличнішого і намагаються донести правду? Може об’єднання в "веселих контрнаступах" 95 гоп-кварталу чи в розважальному шоу подружки Кравец?

«Ми перемогли паніку, страх...»

«Ми перемогли розпач, зневіру, втому, біль»

Та вам і перемагати не треба, ні біль, ні розпач, ні втому...

Хіба вам болить за наших воїнів, що гинуть кожен день? Чи розумієте ви розпач людей, що втратили свій дім і взагалі все, що у них було? Чи розумієте ви біль від втрати своїх дітей та своїх рідних? Чи розумієте ви страх матерів, чиї сини і доньки зараз в полоні?

Хіба вам це заважає смачно жрати і сладко спати?

~~~~~~~~~~~~~~~~

Далі почалась слащаво-соплива патетіка "совок-стайл":

«Ми зберегли світло всередині себе»

«Мільйони спалахів у мільйонах українських сердець стали одним великим багаттям»

«У цьому вогні гартувалися наша міць і незламність»

«Мільйони вогників в очах мільйонів українців злилися в один потужний промінь світла. Він допоміг не заблукати в пітьмі, не збитися з дороги, осяяв шлях до правильної мети»

«Темрява не змогла затьмарити наш дух»

Кароч, шмарклі з цукром для тих, хто вишиває бісером портрети найвеличнішого деокупуна Києва. Вони таке полюбляють.

Все. На цьому мій терпець увірвався, скінчились півтори хвилини моїх страждань.