Ну, що, знову посягну на святе для "можемповторителей". На "велику" та ще й "вітчизняну" війну, якою вони вельми пишаються. Зразу наголошу - війна завжди річ страшна, незалежно від того чи справедлива вона, чи ні. Я про інше. Про пропаганду.
За час т. з. "Великої Вітчизняної" в Червоній Армії було 1,7 мільйона дезертирів. Ще 2,5 мільйони - т. з. "ухилянти".
За вироками судів було страчено 135 тис. військовослужбовців - 10 повнокровних дивізій. Разом з цивільними, яких розстрілювали за "зраду", "поширення панічних чуток" і т. п. страчених понад 217 тисяч. Це не рахуючи тих, кого вбили без суду або розстріляних з кулеметів загороджувальними загонами.
Загалом за час війни лише судами було засуджено 993 300 самих лише військових. Через штрафні ескадрильї, роти та батальйони пройшли 427 тисяч військовослужбовців.
Понад 1,5 мільйони громадян СРСР служили на боці німців. Це окремі формування типу Російської Визвольної Армії генерала Власова, поліцаї та військовослужбовці Вермахту - т. з. "хіві". Штати піхотної дивізії Вермахту передбачали у її складі 20% "вільнонайманих". Радянська пропаганда не згадувала, що в складі 6-ї армії Паулюса у Сталінграді воювали 51 800 "хіві".
Окрема тема - повстання. Не беремо Західну Україну та Прибалтику. Але були масові збройні виступи проти радянської влади кримських татар, чеченців, дагестанців, калмиків тощо.
Лише за 1941-1943 роки органами НКВС було ліквідовано 7 161 "бандгрупу", як називали повстанців навіть у секретних документах.
Наявність "бандгруп" у 1941-1942 роках відзначали по всьому Сибіру та Далекому Сходу: Читинська, Новосибірська, Омська області; Наримському окрузі; Хабаровському та Приморському краях; Якутії.
Більшовики для того, аби "мобілізувати" народ, вдалися до досвіду Громадянської війни. Вони фактично взяли у заручники членів родин червоноармійців. Було оголошено, що родичів тих, хто здасться у полон або дезертирує будуть позбавлені державної допомоги. А в країні усе по картках. А на базарі буханка хліба 200 рублів при зарплаті 500-600 рублів. Не маєш продуктових карток - помирай з голоду. Родини командирів та політпрацівників підлягали арешту.
Більшовики фактично тримали у заручниках не лише родини червоноармійців, але й увесь народ. Там джерело "всенародної єдності" та "єднання навколо партії та рідного вождя тов. Сталіна", про яку кричали усі газети та репродуктори радіоточок.
Тобто була війна як війна, з різними людьми в т. ч. величезною масою тих, хто і не бажав гинути за колгоспи та комісарів. Було велике розшарування радянського люду по ставленню до неї. А "Велику Вітчизняну" вигадала пропаганда.
На фото: "хіві", запверпбований з числа радянських віськовополонених. Промічник (другий номер) німецького кулеметника.
