Подивіться відеоряд з кліпу Бумбокс і Сергій Жадан "Правда".
Особисто для мене такі пісні - як небо і земля порівняно з нашою попсою, і сучасною також. Бо дуже вже відчувається, хто надягнув вишиванку, бо так можна заробити додаткові рейтинги, а хто таким є насправді. Глибоким за сенсом.Можна збирати концертні зали і співати гімн України - але тобі не вірять. Бо ти до того знімав штани перед росіянами за якийсь новий подарунковий самовар.
Люди НЕ змінюються в більшості своїй. А якщо зміни є, то вони часткові, тимчасові, поверхневі. Одиниці можуть змінитися (я мушу це написати, але я в це не вірю).
З однією піснею ти можеш поїхати на Євробачення і виглядати українцем - але для фронту, для волонтерів, для справжніх робляться інші пісні. "Заходять" інші сенси, які насамперед в тих піснях присутні. І тому є величезна різниця між піснями про волонтерів від Потапа, і між кимось, хто цю важку роботу відчуває, хто дихає з нею в унісон.
Коли кілька тижнів тому в селище неподалеку прилетіла російська ракета, я все думала - якби поряд з постраждалими нікого не було, - то що було би далі? Бо хтось тієї ночі приніс свою ковдру. Хтось - води. Хтось власноруч розбирав сусідські завали. Хтось гасив вогонь. На ранок вся вулиця працювала на подвір'ї тих, хто там постраждав.
Коли в дніпровську багатоповерхівку прилетіла російська ракета, біля неї вже були сотні. Може тисячі. Вони розгрібали уламки, розчищали проїзд для швидкої. Вони розбирали вцілілих по своїх домівках, пропонуючи прихисток.
Коли у звільнені від окупації села та містечка можна вже було проїхати, туди нахлинуло ще більше волонтерів. Медиків. Тебе нагодують, оглянуть, одягнуть, з тобою поговорять, тебе вислухають.
Хто всі ці люди? А якби їх тут, в Україні, не було? Якби тут нікому було тебе врятувати? Нікому подати тобі, пораненому, руку? Ніхто би не прийшов на допомогу? Ніхто би не зашив твою рану? Ніхто не прийшов би до тебе на подвір'я та не встав мовчки поряд з тобою, зносячи каміння до купи, розгрібаючи скло?..
Ось це і є справжня Україна.
