Politico про корупцію в Україні:
Чиновники адміністрації Байдена набагато більше стурбовані проблемою корупції в Україні, ніж визнають привселюдно. У «конфіденційній, але несекретній» версії довгострокового плану США наголошується на тому, що корупція може змусити західних союзників відмовитися від допомоги Україні, і що Київ не може відкладати боротьбу з корупцією на тлі російського вторгнення.
«Корупція на високому рівні може підірвати довіру української громадськості та іноземних лідерів до уряду воєнного часу», – написано у конфіденційній версії документа. Це різкіший аналіз, ніж той, який міститься у відкритій версії 22-сторінкового документа, яку Держдепартамент без зайвого галасу розмістив на своєму сайті близько місяця тому. Також у конфіденційній версії зазначено набагато більше подробиць про цілі США в Україні: від приватизації банків до допомоги у навчанні англійської мови у школах та заохочення військових до переходу на протоколи НАТО. США хочуть змусити Україну покласти край корупції, не в останню чергу тому, що на кону стоять американські долари. Проте надто гучне обговорення цього питання може підбадьорити супротивників американської допомоги Україні, серед яких чимало законодавців-республіканців, які намагаються заблокувати таку допомогу.
Українське хабарництво вже давно непокоїть американських чиновників. Однак ця тема була відсунута на другий план після початку війни. Проте, через півтора року американці все частіше порушують це питання як публічно, так і в приватному порядку. Високопосадовець Білого дома підтвердив, що адміністрація Байдена веде переговори з українськими лідерами про можливе пов'язання майбутньої економічної допомоги з антикорупційними реформами. Щодо військової допомоги такі умови не розглядаються, наголосив чиновник.
❗️Можу підтвердити, що близько 30% республіканців у Конгресі, які "вагаються" при голосуванні за продовження допомоги, аргументують свою нестійку позицію саме корупцією в українських органах влади. Цього тижня розпочнуться дебати щодо виділення Україні більше 20 млрд доларів. Мій прогноз: законодавці проголосують позитивно, але відбудеться це з великим "скрипом". Надалі, при відсутності прогресу в українських реформах, навіть найстійкіші прибічники України в американській владі не гарантуватимуть нам нічого. Вибачте за песимістичний прогноз.
Щодо мема Маска і не тільки…
Мені, наприклад, він неприємний - яким би не було моє ставлення до цієї влади. Але він симптоматичний. Маск - не політик, а бізнесмен. Він звик рахувати долари, а не гасла.
Певний час після вторгнення я досить позитивно сприймав настирність та навіть нахабність Зеленського - ці щоденні виступи перед парламентами різних країн, емоційні вимоги допомогти Україні зброєю, знаряддям, технікою...
Потім, коли нахабство стало візитівкою цієї влади, а зовнішня політика перетворилась на безкомпромісні ультиматуми, Захід почав трохи здивовано підіймати брови. Минулорічний візит Зеленського до США та цьогорічне відвідування Вашингтону - дві великі різниці, як кажуть в Одесі.
Західні платники податків хочуть зрозумілих для них речей: підзвітності у використанні їх грошей, результатів боротьби з корупцією та (не дивуйтесь) хоч приблизного терміну продовження цієї війни та конкретних контурів нашої перемоги, які б співвідносились з реальними можливостями українців. Водночас, вони дуже не хочуть воювати з росіянами та до чортиків бояться ядерної війни - такі нехитрі бажання, які вимушено враховувати керівництво цих країн.
І ось на цьому етапі українській владі було б доцільно змінити зовнішньополітичний підхід до партнерів, бо гасла поступово перестають працювати, а наша влада заточена тільки на "дай!" без суттєвого прогресу у проведенні внутрішніх реформ.
Зрозуміло, що нам не вистачає сучасних літаків та іншого озброєння, і ми хотіли б отримати їх ще вчора. Але мало хто уявляє, скільки бюрократичних, законодавчих та інших процедур доводиться долати у тих же Сполучених Штатах щоб отримати те, що ми вже отримали. Якщо хтось думає, що всі американські відомства двома руками за максимальну допомогу Україні, він помиляється.
Наразі потрібні лобістські компанії з нашої сторони, поїздки дипломатів і депутатів по штатах, де наростає негативне ставлення до продовження допомоги Києву, внутрішні реформи, показові суди над корупціонерами.
Виступи ж з трибуни ООН з товстими натяками на ображеність стосовно наших партнерів - це може комусь й подобається усередині України, але у зовнішньополітичному вимірі результатів не приносить. Проте, влада не хоче пристосовуватись до нових настроїв західного політичного істеблішменту, а продовжує політику "ДАЙ!" без будь-якої віддачі зі своєї сторони.
Мені дуже неприємний мем трампіста Маска, але цей мем симптоматичний. Бо передає певні настрої платників податків та бізнесменів США. Які звикли рахувати долари, а не гасла.
Бен Уоллес для The Telegraph:
Російська армія тріщить по швах. Україна навчилася новій тактиці подолання жахливих мінних полів, а удари ракетами Storm Shadow знищують російські штаби. Ми спостерігаємо початок битви за Крим. Перед тим як залишити свою посаду, я попросив прем'єр-міністра виділити 2,3 млрд фунтів стерлінгів (2,79 млрд доларів) для України на додаток до вже витрачених 4,6 млрд фунтів стерлінгів (5,59 млрд доларів).
У цій війні можна виграти, Путін зазнає поразки. Його армія втратила понад 2 500 танків, 6 500 бронемашин, близько 300 000 людей убитими та пораненими. Жодного командира, який очолював основні російські частини в Україні, вже нема на місці. Путін відчайдушно хапається за останні дві речі, які можуть його врятувати. Це час та розкол міжнародної спільноти. Україна також може відіграти свою роль.
Середній вік солдатів на фронті – понад 40 років. Я розумію бажання Зеленського зберегти молодих для майбутнього, але справа в тому, що Росія мобілізує ВСЮ країну. Путін знає, що пауза дасть йому час для створення нової армії. Тому, можливо, настав час переглянути масштаби мобілізації України. Давайте не робитимемо паузу ні на один день. Давайте доведемо справу до кінця. Весь світ стежить за тим, чи вистачить у Заходу рішучості відстояти наші цінності та систему, що ґрунтується на правилах. Те, що ми зробимо зараз для України, дасть напрямок усієї нашої безпеки на роки вперед.
❗️Х-мм... З одного боку - цілком правильні слова. З іншого - нехай наше військове командування саме вирішує, скільки людей, якого віку і якої підготовки необхідно для максимально ефективного виконання поставлених завдань у цей проміжок часу. Це гра у довгу, а тому повинен бути розрахунок не на один місяць і навіть не на один рік... Тоді переможемо.
Верховний суд США заявив, що не розглядатиме довгострокове заперечення права Дональда Трампа балотуватися на пост президента через його ймовірну роль у нападі на Капітолій 6 січня 2021 року.
Тобто, шансів, що Трампа не допустять до виборів-2024, залишилось обмаль.
The Washington Post (Max Boot):
Допомога Україні — це не лише моральний обов'язок США, а й стратегічна інвестиція. Хоча Конгресу вдалося уникнути припинення роботи уряду, фінансування України було урізано з резолюції про продовження роботи через опір республіканців, що зростає, в Палаті представників.
У фінансовому відношенні США надали Україні допомогу на загальну суму 76,8 млрд. доларів, що становить всього 0,65% від федеральних витрат за останні два роки. Ця допомога принесла значні результати: Україна зуміла протистояти російському наступу, завдавши великих втрат російським військовим. І це, у свою чергу, знижує ризик для прифронтових країн НАТО, таких як Польща і країни Балтії, не наражаючи при цьому на небезпеку американських солдатів.
Порівняно з іншими недавніми війнами, американські інвестиції в Україну виявилися ефективнішими. В Афганістані та Іраку, які розпочали адміністрації республіканців, загинуло майже 7000 американських військовослужбовців і понад 50 000 було поранено, а Вашингтон витратив понад 8 трлн доларів. У результаті Афганістан опинився під владою талібів, а Ірак - під іранським впливом.
Крім того, США не самотні у наданні допомоги Україні; Європа подвоїла свої зобов'язання зміцнюючи трансатлантичні зв'язки. Відмова від підтримки не лише зрадить Україну, а й поставить під загрозу зобов'язання щодо безпеки Європи, взяті після Другої світової війни. Також підтримка України є стримуючим фактором для інших авторитарних режимів, таких як Китай, які вважають, що можуть діяти безкарно. Незважаючи на ізоляціоністську тенденцію в Республіканській партії, яку очолює крило MAGA, для більшості в Конгресі дуже важливо продовжувати підтримувати Україну. Це питання безпеки США.
❗️От бачите - розумних голосів на Американщині теж вдосталь. Але щоб гарантовано схилити терези республіканських голосів на довгострокову допомогу Україні, на повну міць повинні запрацювати проукраїнська лобістська компанія та наші дипломати - я вже втомився про це говорити.
Обсяг коштів для надання військової допомоги Україні у розпорядженні Пентагону становить 5,2 млрд дол. За нинішніх обсягів витрат цього вистачить ще приблизно на шість місяців.
Це залишки коштів, виділених на підтримку України ще рік тому. Таким чином, найближчим часом припинення військових поставок через суперечки навколо закону про бюджет у США Києву не загрожує.
Ще трошки Тома Купера:
Район Куп’янськ-Сватове. Усі атаки російських військ за останній тиждень були успішно відбиті.
Кремінна. З кінця серпня ЗС РФ вивели багато з пошарпаних частин 1-ї гвардійської танкової армії (ГТА), 2-ї гвардійської загальновійськової армії (ГЗА), 41-ї загальновійськової армії (ЗВА) та інших — і замінили їх на новостворену 25-ту ЗВА. Про це дійсно широко повідомлялося. Але немає жодного натяку, чому це так часто повторюється останніми днями: це, звісно, не означає, що росіяни збираються тепер «іти на Лиман, а потім на Харків»: вони замінили пошарпані частини двома дивізіями «свіжих», хоч і недостатньо навчених мобіків (одна з дивізій — 67-та мотострілецька, яка зараз дислокується в районі Червонопопівки).
Бахмут. Бої на північний схід і південь від зруйнованого міста знову в повному розпалі. Росіяни ввели 88-ту мотострілецьку бригаду і почали контратаку в районі на схід від Андріївки, а також на північ і північний схід від Курдюмівки, де… ну, досить сказати, що українці в цьому районі перебувають «далеко на сході» від того, що показує більшість військових карт у соціальних мережах (і вони «промацують» шлях далі на схід, плюс інтенсивно обстрілюють усіх росіян, яких зустрічають).
У Курдюмівці точаться запеклі бої, росіян знову відтіснили в її східну і південну частини.
Український контрнаступ
Насправді новин багато, але я не розкриватиму конкретніших деталей, крім такого:
Вугледар. Мають бути якісь «приємні події» в районі Павлівки, але поки немає подробиць.
Новомайорське. Росіяни стверджують, що повністю витіснили українців із села, але це саме те, що вони стверджували, починаючи принаймні з 23 вересня. За наявними відомостями, північна половина залишається під контролем ЗСУ.
Район Старомайорське-Старомлинівка. Жодних серйозних подій, за винятком сильних російських контратак із Приютного в північному напрямку і на південний захід від Старомайорського.
Новопрокопівка. Тим часом у цьому районі у ЗСУ три «свіжі» бригади, що наступають у південному напрямку: 15-та Кара-Дазька (Національна гвардія), 71-ша Єгерська і 116-та Механізована. Зрозуміло, 46-та повітряно-десантна, 47-ма ОМбр і 82-га повітряно-десантна теж «все ще тут». Плюс 27-та ракетно-артилерійська, 44-та артилерійська і 148-ма артилерійська — і вони обстрілюють усі російські позиції між Новопрокопівкою, Вербовим і Очеретоватим із такою запеклістю, що цей район, схоже, названо росіянами чимось на кшталт «Трикутника смерті». Мабуть, тому що наступний полк ПДВ — 104-й (з 76-ї дивізії ПДВ) — був розгромлений і змушений відійти з району Новопрокопівки.
По суті, штаб 58-ї Загальновійськової армії (тобто те, що від нього залишилося після нещодавніх ударів по її позиціях) уже не контролює перебіг бою: частинам, що залишилися, як-от 70-й Мотострілецький полк, 71-й МСП, 201-й МСП, 1430-й МСП (більшість із них скоротилися до 100−150 осіб, і їх довелося поповнювати різними БАРС-полками), було сказано «залишатися там, де вони є» й утримувати позиції.
І так воно відбувається: вони зафіксовані до своїх польових укріплень. Підрозділи ПДВ, як і раніше, намагаються атакувати фланги українського авангарду (останнім часом, особливо з боку Копані). Однак усе, що виходить у відкритий простір, гине: відразу ж потрапляє під вогонь артилерії ЗСУ. Усі підкріплення і вантажі, які росіяни намагаються перекинути, наприклад, дорогою через Солодку Балку, теж потрапляють під вогонь артилерії ЗСУ.
Російські 292-й і 1140-й артилерійські полки за 2−3 дні після вступу в бій скоротилися вдвічі від понесених втрат. Проте російська артилерія і БПЛА намагаються завдавати удару у відповідь: разом із мінами і неодноразовими контратаками ПДВ це те, що утримує російський фронт.
