Навколо все вибухає, і дуже страшно, і падають уламки ракет, що летять на летовище за Бєлгородом - Наташка дуже обурена тим, що тут в такі страшні часи висить замок.
- Как донєсті інформацію Владіміру Владіміровічу?! У нас война, а здєсь закрыто!! Что проісходіт? Мы же РУССКІЄ!!!
Полонений росіянин Пашка, після смачного обіду в українській тюрмі, за всіма нормами Женевської конвенції, має змогу зателефонувати жінці в Волгоград. Але найперше, що він від неї чує, це:
- Ты довєрєнность напісал?
- Какую довєрєнность?
- На получєніє дєнєг за тєбя.
Бо яка на росії любов, якщо гроші важливіші?
"Мы же РУССКІЄ!!"
Втомлена Катюха вже кілька годин стоячи мерзне у вагоні оновленого поїзда "Фініст" (колишня "Ласточка"), головне, що він "імпортозамєщєнный". Той зламався на шляху з Ніжнього Тагілу до Єкатеринбургу, і вже кілька годин пасажири мерзнуть десь в темряві, посеред полів.
Але ж "Мы жє РУССКІЄ!!"
Москвичка Альона при мінус 25 залишилася без води, світла й тепла в квартирі, бо згоріла підстанція. Чомусь.
- Нєту нічєго! Тєпла нєту!! Что ето такоє?
Мы же РУССКІЄ!!!
- Що? - похмуро спитали в Харкові.
- І? - додали в Дніпрі.
- І що? - пожали плечима в Києві.
- І що з цього? - зневажливо відгукнулись з Одеси.
Бо не має значення, що тобі з народження вбивали в голову. Якщо все, що у тебе є - це пустопорожні понти, то ти дійсно відірваний від реальності.
Падати в таких випадках завжди боляче.