Ну ось.
Мордор дуже непослідовний у своїх вподобаннях.
Ось внизу список книг, заборонених до поповнення фондів у московських бібліотеках.
І що ми бачимо?
Ну добре: Оруел. Тут ясно. Бо хтось допитливий прочитає і зрозуміє - там все про сьогодніщню москву.
Ну ясно про Войновича. З його "Москва 2042" можна провести аналогії. І там путін бачить себе героєм (якщо, звичайно, читав).
Ну добре, харизматичний, старий добрий вічний дисидент Михайло Веллер.
Цей усім владам був незручним і показував дулі.
Ну ясно з Віктором Суворовим (він же Резун). Тут начитаєшся "Лєдоколов" і коню ясно стає, що агресивність імперії - то її суть.
Ну, з натяжкою ще можна відмінити Акуніна (у нульових сильно я ним зачитувався). Хоча більшість його історично-детективних романів ніяк не посилюють ненависть до режиму. Тут більше особиста неприязнь когось із цензорів.
І особисте до Латиніної чи Невзорова. Просто із-за того, що виписалися із рускіх.
З дуже великою натяжкою можна списати - покійного Едуарда Лімонова, який в кінці життя став нацболом і дратував владу.
Хоча його рання творчість - це просто лютий антирадянський треш, але ж у кінці життя харківський чувак з прізвищем Савенко став більшим і шовіністичнішим рускім ніж 99% рускіх.
Але за що Свєтлану Алексєєвіч? Просто за пацифізм? Але ж забанити в бібліотеках нобелевську лауреатку - моветон.
А до того ж вона сама кругом клянеться "в любві к рускай культурє". За чьто?
А Євген Гришковець весь із сєбя рускій-рускій. Про кримнаш співав всю дорогу. За чьто?
А Стівена Кінга за що? Поясніть? Я здається перечитав його всього і не помітив і краплинки наїзду на рускій мір.
А бідну Джоану Роулінг і Гаррі Потера навіщо викидати?
Висновок: мордор пускає під ніж і тих, кого ідеологічно ненавидить.
Ну і випадкових авторів.
"Лєс рубят - щєпкі лєтят". Все, як вчив таваріщ сталін.
Забороняти і палити книги - це звичайно ж не класичний фашизм?
- а какая тут связь? - спитає якийсь дядя Вова із Тамбова.
Який усіх перерахованих авторів не читав.
Але засуджує.
