"Вибори без вибора" - Микола Княжицький

Вибори в Радянському Союзі теж були. Вони були безальтернативними. Коли це змінилося? Спочатку ми добилися права висувати від трудових колективів альтернативних кандидатів. Так я був одним з ініціаторів вимог про це студентів Київського університету Шевченка. Ми добилися того, щоб до Верховної Ради було висунуто не лише тодішнього ректора, а й головного редактора газети Вечірній Київ Віталія Карпенка. Карпенко, хоч і був комуністом, добився виведення газети з під міському партії. Він і переміг на виборах.

СРСР тоді ще існував.

Українські студенти під час голодування вимагали скасування шостої статті Конституції про монополію комуністичної партії.

Вибори Путіна теж безальтернативні. Він вбив, увʼязнив або зняв з виборів потенційних конкурентів ( як і Лукашенко) Для імітації демократії дозволили висунутися путінським проксі з псевдо незалежних партій, але це немає жодного значення.

Тому називати те, що відбулося в Росії виборами неможливо.

В СРСР за єдиний блок комуністів і безпартійних «голосувало» 99 відсотків виборців. За Путіна у Чечні стільки ж . В інших регіонах коло 90 відсотків. Робити висновок , що така кількість людей справді підтримує Путіна неможна, як і Брєжнєва не підтримувало 99 відсотків виборців СРСР у тому числі і в Україні, і в країнах Балтії, які туди входили.

Висновок один - маємо злочинний тоталітарний режим, який з нами воює, що ми знали і раніше.