Вона презирливо і зверхньо дивиться на миротворців і прагматиків. Які з математичною точністю щодня показують людству фатальні загрози від її продовження. Агресори впевнені в слабкості своїх ліберальних ворогів, а демократії ніяк не заговорять єдиним голосом.
Вони надто легковажно вірять у свою мʼяку силу, яка безнадійно бʼється у фортечні мури Росії та Китаю. Як в часи середньовічних воєнних ристалищ, коли робились перерви на обід у бойових зіткненнях на окремому марсовому полі, так і зараз Захід «на паузі», до завершення виборчих процесів в ЄС та США.
Парадокс культури, яка привела до влади Адольфа Гітлера, а потім і Владіміра Путіна.
Дуалізм вибору, як психологічний злам. Росію не можна втратити, але Україна не може програти. Путін воєнний злочинець, але він єдиний центр влади й прийняття рішень.
Україна стоїть в окопах, захищаючи Європу, але це локальна війна. Найближчі 5-10 років побитий Путін не здатен напасти на Євроунію. А потім він помре або щось станеться.
При неймовірній масштабній воєнній допомозі Україні західних союзників, вона несе основні жертви війни з найбільшою ядерною державою.
Захід і його оборонний альянс, який в 49 році спеціально й створювався для оборони від СРСР-Росії, продовжує наполягати на своїй нейтральності, відстороненості від участі у війні. Що й змусило американців створити антиросійську коаліцію «Рамштайн» для воєнної допомоги ЗСУ.
Союзники, на жаль, бояться не тільки застосування Путіним у приступі соціопатії ядерної зброї, яка переведе світ у нову, незрозумілу, але точно погану реальність. Вони бояться втратити російські ресурси, ринок, культурну памʼять і історичну присутність в західній цивілізації. Німці були самим центром західної і євроатлантичної систем.
Але коли вони пішли за Гітлером, вирішили створити націю нацистів, печі Бухенвальда, Освенцима, Аушвіца та інших, призвівши до Голокосту та знищення народів, то це не зупинило Нюрнберзький процес, денацифікацію і повне перезаснування німецької держави. Тепер це один із найбільш відданих союзників України у боротьбі із рашизмом.
Світ не хоче визнати, що подібна фашизму стратегія воєнного розширення може зʼявитись у 21 столітті. Тим більше з України, яка сама була його жертвою. З Росії. І що маленька людина, непомітний охоронець і помічник петербурзького мера Собчака стане монстром і князем темних сил, які пробудилися і загрожують людству апокаліпсисом.
Одразу після вторгнення в Україну Путін привів свої ядерні сили фактично у бойову готовність. Він сам, його очільники, пропагандисти й «спеціально навчені люди» постійно погрожували Україні та Заходу нанесенням ядерного удару, якщо щось піде не так.
У відповідь журналісти й аналітики від імені урядових анонімів оголошували у відповідь Росії нанесенням потужного конвенційного удару по її військовим збройним силам і обʼєктам.
На території України?
Президент Байден намагався довгий час уникати цієї теми, в страху перед Трампом, який і без цього звинувачував його за воєнну допомогу Україні, як провокацію Третьої світової війни.
Дивовижно, але ніхто в Америці і Європі масово не будував протиядерні бункери. Поки воєнні й психологи досліджували здатність Владіміра Путіна вдатись до ядерної зброї та оцінювали його здоровʼя, прості європейці та американці розглядали це лише як програмування страхом західних лідерів.
Їх нерішучість Владімір Путін розцінював, як слабкість і готовність принести в жертву Україну ціною власної безпеки.
Спочатку все зламали британці.
Вони надали Україні далекобійні Storm Shadow. За ними українці отримали такі ж Scalp. Питання про нанесення ними ударів по глибоких оперативних тилах Росії і її території було вирішене. Союзники, врешті, дали згоду на використання західної зброї для ударів по прикордонних воєнних об’єктах Росії. Поки що.
Путін прямо заявив, що це може призвести до використання тактичної ядерної зброї, розпочавши навчання за участі Білорусі. Він також пригрозив США та Європі передати Україні нові далекобійні ракети окремим країнам, географічно близьких до них.
Путін вийшов за межі своєї стратегії невизначеності й балансування біля червоних ліній. Захід відповів. США зробили крок з вилучення Росії із євро/доларової глобальної фінансової системи, ввівши заборону користуватися ними Московській фондовій біржі, її ж кліринговому центру, депозитарію і страховикам.
Головною валютою Росії став юань.
Генсек НАТО Столтенберг підняв планку вище. В інтервʼю The Telegraph він заявив, що НАТО обговорює приведення своєї ядерної зброї у бойову готовність через загрозу з боку Росії та Китаю:
«Треба вивести ракети зі сховищ і привести їх в стан бойової готовності, як засобу стримування, і показати свій ядерний арсенал світу, щоб надіслати пряме посилання ворогам – що ми є ядерним альянсом».
Тобто, Альянс, скоріше, готовий відповісти адекватно на ядерний удар Путіна, аніж розпочинати дипломатичну ескападу, на що і розраховує ВБС (великий бункерний стратег).
Він переконує себе, що Альянс не здатен нанести навіть масований конвенційний удар у відповідь. Про всяк випадок, він перекидає в Крим, на Донбас та у своє прикордоння новітні системи ППО С400/500, яких має понад 500 установок. Готуючись до рейдів F-16 далекобійними ракетами й плануючими бомбами.
В його Генштабі є досить чітке розуміння, що Україна до осені отримає досить великий арсенал західної передової зброї, яка нівелює конвенційну спроможність підтримувати фронтову ініціативу.
Аналіз можливостей російського ВПК на модернізацію, а ще більше – на випуск нового високотехнологічного обладнання, показує, що він на плато своїх можливостей.
