Очільник Білорусі Олександр Лукашенко 10 серпня заявив про знищення "ударного безпілотника" над територією країни і заявив, що це була "провокація" з боку України. Білоруський керівник пообіцяв, що "без відповіді вона не залишиться" і наказав направити свої війська до українського кордону. Що відбувається?
Про "вторгнення" українського дрона в білоруський повітряний простір Лукашенко розповів на нараді, присвяченій ситуації в сільському господарстві на сході країни.
За його версією подій, ввечері 9 серпня сили протиповітряної оборони Білорусі були приведені в бойову готовність через появу "десятків цілей" в небі над Костюковицьким районом. Ця територія - глибокий виступ Могильовської області в бік Росії, за 100 км від українського кордону.
Для знищення цілей білоруська армія підняла у повітря літаки, вертольоти і чомусь привела в бойову готовість реактивні системи залпового вогню, які взагалі не є засобами ППО.
Над білоруською територією начебто вдалося збити декілька цілей - як їх назвав Лукашенко, "ударних безпілотників". Інші – полетіли на територію РФ в бік Ярославля.
Пізніше білоруські державні телеканали показали уламки збитого безпілотника, наголосивши, що він був саморобний, але мав західні компоненти.
З опублікованих фото і відео важко зробити висновок, що це був за БПЛА і чи ніс він якусь загрозу.
Моніторинговий проект "Беларускі Гаюн" з посиланням на свої дані повідомив, що 9 серпня в небі Білорусі насправді не зафіксували жодних дронів і, відповідно, бойова авіація їх не збивала.
Речник оперативно-тактичного угруповання "Північ" Збройних сил України Вадим Мисник допустив, що ймовірно на територію РБ залетів не український, а російський ударний БПЛА. Такі випадки вже фіксувались нещодавно, додав він.
"Вони там у себе (в Білорусі, – Ред.) можуть збивати щось у своєму повітрі, бо останні дні, тиждень-два тому, фіксувалося неодноразово, коли саме російські ударні безпілотні літальні апарати такими маршрутами через Чернігівщину і далі на Білорусь заходили. Такі випадки були. Тому що і як у них там літає – вони мають між собою розбиратися з Росією", – сказав він в ефірі "Радіо Свободи".
Однак цей інцидент все ж став підставою не лише для вручення ноти протесту з боку МЗС Білорусі, але й для заяв Лукашенка про зростання напруженості біля українського кордону.
Перекидання військ
Ще 10 серпня білоруський президент назвав цю ситуацію з БПЛА "порушенням усіх домовленостей" з боку української армії і пообіцяв відповідь.
"Навіщо це Україні? Я не розумію, нам ще треба розібратися. Але ми чітко визначились і довели до них інформацію, що без відповіді будь-які провокації не залишаться", – заявив він.
Після цього білоруський міністр оборони Віктор Хрєнін заявив, що Лукашенко як головнокомандувач збройних сил РБ віддав вказівки на посилення угруповання військ на Гомельському та Мозирському тактичних напрямках "з метою реагування на будь-які можливі провокації".
Ці два напрямки розміщуються саме біля кордону з Україною, навпроти Києва і Чернігова.
Міністр Хрєнін також наголосив, що марш в ці райони здійснюють військові частини сил спеціальних операцій, сухопутних військ, ракетних військ, у тому числі реактивні системи "Полонез" та комплекси "Іскандер".
Також відбудеться нарощення вздовж кордону сил авіації, зенітно-ракетних і радіотехнічних військ.
На підтвердження цього "маршу до кордону" білоруське телебачення опубліковувало кадри завантаження декількох танків на залізничні платформи посеред лісу. Коли і де саме були зняті ці кадри, невідомо.
Українська прикордонна служба поки що не фіксує накопичення білоруських військ біля кордону на півночі України, заявили у відомстві.
"Я не виключаю того, що Білорусь може здійснювати переміщення якихось підрозділів, але це може бути більше в незначній кількості і для нагнітання ситуації", – сказав речник Прикордонслужби Андрій Демченко.
"Гра для одного глядача"
"Лукашенко грає у війну, точніше у "войнушку". Він ганяє збройні сили туди-сюди як футбольний м'ячик, збиває вигадані "невідомі літальні об'єкти", "героїчно" бере участь в протиповітряній обороні Ярославля", – каже ВВС один з лідерів білоруської опозиції Павло Латушко.
"Але це гра лише для одного глядача, який сидить в Кремлі", – наголошує він.
На думку білоруського політика, Лукашенко намагається маневрувати, оскільки не хоче виконувати свої зобов'язання в рамках "Союзної держави" з Росією.
Мова йде про можливу відправку білоруських військ на захист Курської області, де наступають українські Збройні сили, як це передбачено воєнною доктриною Білорусі.
Дійсно, у воєнній доктрині, яка була ухвалена в Білорусі у квітні цього року, йде мова про те, що Мінськ "прийматиме відповідні заходи" в разі застосування військової сили проти свого партнера по "Союзній державі", тобто Росії.
Однак, на думку Латушка, білоруський президент не хоче реального виконання цього зобов'язання.
"Для того, щоб уникнути цього, він вигадав історію з дронами і стягнув війська до кордону з Україною, начебто демонструючи Путіну, що "я потрібен тут і зараз".
Український військовий експерт, директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь погоджується з тим, що білоруська влада зараз намагається продемонструвати свою лояльність Кремлю, але водночас не залучати свої війська напряму у бойових діях.
"Це ризикована гра з його боку", – каже він ВВС Україна.
Він звертає увагу, що місяць тому Лукашенко публічно оголосив про "ліквідацію напруженості" на кордоні з Україною і розпорядився відвести звідти війська.
Однак після наступу ЗСУ в Курській області російські мілітарні блогери, політики і експерти почали заявляти, що саме це рішення білоруського президента дозволило Києву зняти бойові бригади з північного кордону і направити їх на територію РФ.
"Це абсолютна маячня, – каже Михайло Самусь. – Якщо ця операція (наступ в Курську область, – Ред.) готувалася, то вона готувалася з урахуванням загроз з боку Білорусі".
За його словами, українське командування не нехтує потенційною загрозою з боку Білорусі і не допускає зниження боєздатності угруповань на півночі країни.
Як далеко може зайти Лукашенко
З одного боку, дії і слова Олександра Лукашенка щодо України вже давно викликають скепсис в експертів - зокрема його безпідставні погрози в бік Києва і перекидання нечисленних білоруських військ з одного напрямку на інший.
З іншого боку, Білорусь на початку повномасштабного вторгнення була надійним союзником РФ саме у військовому плані – надавала свою територію для переміщення військ, а також вірогідно техніку і боєприпаси. Крім того, минулого року Лукашенко домігся отримання від Росії тактичної ядерної зброї, зокрема боєголовок для ракетного комплексу "Іскандер".
Опозиційний політик Павло Латушко наголошує, що білоруське суспільство в більшості своїй виступає проти залучення військ РБ до війни в Україні, але в самій армії є окремі сили, які можуть погодитися взяти участь у вторгненні. Мова про сили спецоперацій, про перекидання яких до українського кордону вже оголосило міноборони.
"Сили спецоперацій пройшли дуже серйозну "ідеологічну обробку" за ці 2 роки. Вони скоріше схильні розглядати Україну як противника і, ймовірно, були б готові виконати наказ і ввійти на територію України. Але не самостійно, а другим ешелоном чи паралельно з російською армією".
Але водночас Латушко переконаний, що білоруський президент не піде на цей ризик.
"Лукашенко не піде на це і буде уникати цього до останнього моменту не тому, що він любить Україну чи український народ, а тому, що він розуміє – смерті білоруських солдатів призведуть до наслідків всередині країни", – переконаний опозиціонер.
Михайло Самусь, своєю чергою, вважає, що білоруська армія не є серйозним опонентом для ЗСУ. Зокрема, за рівнем підготовки, бойовим досвідом і оснащенням.
"Білоруські війська перебувають на іншому етапі розвитку. Вони не брали участь в реальних бойових діях, вони не мають належного рівня забезпечення дронами, вони не вміють їх використовувати і від них захищатися, немає потужних систем РЕБ".
Що стосується можливості ракетної атаки, зокрема зі згаданих міноборони РБ комплексів "Полонез" і "Іскандер", то, на думку експерта, вони не матимуть значного ефекту. В першу чергу, через силу і досвідченість української протиповітряної оборони та невеликий запас ракет в Білорусі.
Водночас будь-яка провокація на кордоні може зіграти проти Мінська. Український військовий аналітик не виключає, що ЗСУ без вагань перейдуть кордон з Білоруссю, щоб ліквідувати загрозу з півночі.
Події в Курські області показали, що такого "бар'єра" для української влади вже не існує, вважає експерт.
"Лукашенко дуже ризикує тим, що можна переграти самого себе”, – зазначає Самусь.
"Якщо Україна змогла перейти через російський кордон, то білоруський, я думаю, буде ще легше переходити. Лукашенко має розуміти, що ця гра дуже небезпечна", - додає він.
Олег Черниш, BBC Україна
