Українське МЗС у неділю зробило офіційну заяву про те, що Білорусь під виглядом навчань зосереджує свої збройні сили та техніку біля північних кордонів України, і це становить загрозу національній безпеці. Україна закликала Білорусь припинити недружні дії і відвести війська на безпечну відстань. Водночас українське відомство підкреслило, що не має наміру вчиняти агресію проти білоруського народу, але попередило, що у разі порушення кордону з боку Білорусі Україна буде відповідати, і військові об'єкти на території Білорусі стануть законними цілями для українських Збройних Сил.
Ситуацію, що склалася на білорусько-українському кордоні, портал LRT.lt попросив прокоментувати українського політолога, директора Інституту світової політики Євгена Магду:
- Вчора Міністерство закордонних справ України виступило з заявою. Фактично вона є попередження маріонетковій владі Білорусі. Ви прокоментували це, що постать Лукашенка в якості агресора – це трагікомічна історія.
Отже, про що у даному випадку йдеться? Адже йдеться про скупчення військової техніки і військових Білорусі на кордоні з Україною. Про що це може свідчити цього разу? Раніше таких заяв від українського МЗС не було. Експерти говорили про те, що це просто риторика, що це Лукашенко як очільник оцього підлеглого РФ "колгоспу", де люди не хочуть воювати, словесно просто підігрує Путіну. А що зараз?
- Я думаю, що зараз Лукашенко почав більш активну підготовку до президентських виборів, які він хоче провести в лютому 2025 року. І за ці півроку йому треба демонструвати певну лояльність Росії.
Тому що втягнення Білорусі у війну — це, по-перше, однозначно зрозуміло, перенесення виборів. Також однозначно зрозуміло, що це людські втрати.
Я не хочу говорити про кількісний характер, я хочу говорити про те, що людські втрати завжди змінюють ставлення до влади. Я не вірю у ці бравурні заяви лукашенківських військових про те, що "ми будемо озброювати народ".
Для того, щоб озброювати народ, треба цьому народу довіряти. І треба, щоб народ довіряв владі.
Тобто ситуація як була у лютому-березні 2022-го року у Києві, в Чернігові, де озброювали людей, - це одне. Тому що Україна – демократична держава, і Україна була згуртована у питанні відсічі російської агресії, частина якої розпочалась з території Білорусі.
А от як у випадку з білорусами? Тобто використати фактор озброєння народу виключно під соусом міфу про "білоруських партизанів"? Ну, знаєте, це все добре. Але багато з них вже давно себе позиціонують як білоруських айтішників.
А якщо ви згадаєте таку людину як Андрій Зельцер, який вистрілив в КДБшника, що увірвався до його квартири, вбив його і сам був вбитий білоруськими КДБшниками... Це, до речі, білоруський айтішник був такий. То можна згадати і про багато інших речей.
Влада Білорусі і народ Білорусі мають перед собою абсолютно різні інтереси.
Хоча я розумію, що на Білорусь, всередині держави особливо, активно впливає білоруська і російська пропаганда, це не секрет.
- Це самообман. Тому що те, що було в Радянському Союзі, це призови на короткотермінові збори і сучасна територіальна оборона в Україні, - це абсолютно різні речі. І я не відкрию, я думаю, секрет, якщо скажу, що підрозділи територіальної оборони часто зараз воюють у гарячих точках російсько-українського фронту. Я просто нагадую зрозумілі факти. Білоруси ніколи не воювали взагалі, вони ніколи навіть не брали участі у миротворчих операціях.
Десант білоруської роти в Казахстан в січні 2022-го року не рахується. Ну не рахується і все. Тому що вони там не мали нагоди навіть перейняти якийсь досвід.
Вагнерівці на території Білорусі присутні, але їхня кількість не критична. Тобто це десятки, може сотні, це інструктори, але не ті, хто буде обов'язково йти в бій. Я не впевнений, що в контрактах їхніх передбачена участь в бойових діях.
За оцінками експертів, питання не в чисельності білоруської армії, а питання в тому, що боєздатними є лише сили спеціальних операцій. Ну, можливо, президентська охорона, можливо, десантно-штурмові війська. І все.
Ну, є дивізіони іскандерів, з яких Росія в 2022 році стріляла по Україні, а потім передала Білорусі. Але розмови про ядерну зброю, про її використання, що розповідає Лукашенко, - це навіть не смішно. Просто не смішно.
Україна серйозно ставиться до можливості захоплення
Рівненської і Чорнобильської АЕС
- Все-таки напередодні були заяви з Кремля про те, що Путін "затвердив відповідь Україні за Курськ". То може ці рухи на кордоні якось з цим можуть бути пов'язані? Або чому українське МЗС цього разу відреагувало? Адже, як ви розказуєте, справді не можна серйозно сприймати білоруську армію, яка ніколи не воювала? І фактично часто є продовженням, таким собі "проксі" якихось російських сил, вагнерівців тих самих на території Білорусі?
- Наскільки мені відомо, у прикордонній зоні з білоруського боку достатньо активно здійснюється розвідувальна діяльність. І я думаю, що ця відповідь, як варіант, може полягати у прагненні захопити Рівненську і Чорнобильську атомні електростанції.
Як ми знаємо, українські війська активно діють на території Курської області, і в Кремлі дуже не хочуть сценарію, за якого українські війська зможуть встановити контроль над Курською АЕС. Тому що в такому випадку МАГАТЕ, наскільки б там не були сильними проросійські позиції, буде змушений маневрувати і говорити, що "будемо все-таки якось шукати можливості".
Тобто Путін не хоче демонструвати власну слабкість, а він хоче диктувати правила гри. І, скажімо, рейд якоїсь підготовленої групи на Чорнобильську чи на Рівненську АЕС, він, як я розумію, сприймається в Києві достатньо реалістично.
Тому заяви зроблені, і білоруси мають розуміти, що дійсно чимало їхніх стратегічних підприємств перебувають у сфері прямої досяжності української артилерії чи бізпілотників.
Тобто, якщо Україна завдає удари по об'єктах, відстань до яких тисячі кілометрів, то добити до Новополоцького НПЗ - не проблема. А Мозирський НПЗ в цьому сенсі - це взагалі легка мішень.
"який розумний я був вчора"
- Як на вашу думку будуть далі розгортатися ці події? Як відреагує Білорусь? Може Лукашенко буде чергову казку розповідати, зятягуючи сам себе у новий глухий кут?
- Лукашенко може говорити багато. Він за 30 років перебування безперервно при владі зарекомендував себе як зразковий брехун. Тому вірити в Лукашенко - це...
- Хочу нагадати, як він після 2014 року казав, що "українцям треба було відбуватися в Криму". Ну от вони і відбуваються зараз, а йому знов через це зле.
- Лукашенко багато чого говорив. Він любить роздавати поради з категорії "який я розумний був вчора".
І тут, якщо ми говоримо, до речі, про 2014-2015 рік, то Білорусь тоді була гібридним союзником України і постачала Україні паливно-мастильні матеріали, вантажівки. Тобто це все було. Тому не треба це повністю відкидати.
А треба говорити про те, що Лукашенко... Ми маємо виходити з того, що Лукашенко - брехун. І з того, що у випадку безпосередньої участі білоруських військових у бойових діях відносини між білоруським та українським народами будуть зруйновані на десятиліття вперед.
Це варто усвідомлювати, варто це розуміти, і варто на це опиратися.
- Ви знаєте, у росіян є на сьогоднішній момент значний дефіцит живої сили. І це помітно, наприклад, на території Курської області, вони туди ніяк не можуть перекинути підкріплення.
Якщо це якісь спецпризначенці, то можуть бути й російські. Але у масову мобілізацію білорусів, готових гинути за Лукашенка, я особисто не вірю.
