Так носяться з планами лише теоретики, які практиками не були й не пройшли того, що мали би. Вже скільки місяців - план, план, план... Навіщо так рекламувати? Є речі, які ти мав би проробити на практиці як мінімум з 2019-го. Ти ж заступив на посаду під час війни, яка ще не була закінчена? У тебе була нехай не така активна, але ж фаза війни? У тебе були напрацювання, передані тобі, якось наповнений бюджет (наповнений після спустошення його Януковичем)?
Найкраще розуміється на планах той, хто замість бігати серед фонтанів з шаурмою, з перших днів після інаугурації бігав би по критично важливим підприємствам, перевіряючи, чи все у них є, що треба, для посилення оборони країни. Чи роблять вони вдосталь? Що треба ще? Де взяти гроші? Як захистити? Як посилити? Як гарантувати те, що маєш гарантувати за Конституцією? Ось тоді ти теоретик і практик водночас. І плани в тебе такі, які реальні та вчасні. Ти сам пройшов, побачив, взяв участь, а найголовніше - ЗНАЄШ тепер, що і як, бо не стояв осторонь.
Теоретики бувають фаховими, а бувають такі, як Єрмак. Тобто це ж він ініціатор, розробник та вигодонабувач "самітів миру"? Про це сам Зеленський сказав на одній з нещодавніх пресконференцій. Саміти та плани - це спосіб бути "на слуху", коли ти з одного боку нічого не робиш - але треба показати, що ти не дарма займаєш крісло. Твоя армія великою мірою спонсорується власним народом - але ти "лідер" тих людей, що самоорганізувалися й без тебе. І твоя присутність чи відсутність взагалі формальна для такої якості народу, який ми маємо хоча би частково.
Історія не має такого поняття, як "якби". Але ми таки можемо це вживати, щоб вчитися на помилках.
Уявіть іншу ситуацію:
- Україна як паровоз, не зупиняючись ні на мить, проходить і 2019-й, і наступні роки як та, хто "пре" вперед. Розробки за розробками. Випробування нової зброї. Підсилення Армії. Навчання, перетворення її на контрактну. Укріплення кордонів.
- Україна вчасно реагує на повідомлення союзників. І вже точно Україна не зриває власні спецоперації проти росіян.
- Україна послідовна. Україна йде шляхом підсилення, а не послаблення власної обороноздатності.
- Україна не прибирає фахових людей лише тому, що вони затьмарюють чиїсь рейтинги, а хтось на це хворобливо реагує.
- Україна корумпована, на жаль, але ж не кожний другий з монобільшості, в таких небачених масштабах, як зараз.
- Україна виявляється більш готовою та більш уважною на момент повномасштабної війни.
І тоді будь-які наші плани носять суто практичний характер, засновані на зробленому, виконаному, створеному, але десь нам таки потрібна допомога. До таких нас, та до таких наших планів світ відноситься серйозно. Ми багато робимо самі - але ми потенційно сильні як держава, а не тільки як народ, що самоорганізувався в критичний момент без "лідерів" на Банковій. Світ не такий дурний - він бачить, коли є сильна держава, а коли є лише нація сильна - а держава послаблена прихвостнями.
Ну а щодо моєї дуже конкретної думки - спочатку ти готуєшся як слід, потім ти просиш допомоги як сильний (а не слабкий), потім ти мовчки б'єш по зубах агресора, як тільки можеш. А з планами не носишся взагалі. Тихенько викладаєш їх на стіл перевіреним друзям, і зовсім не для піару, а виключно для послідовних, конкретних та результативних дій.
