"Чесно сказати, я не підтримую срач в польському питанні" - Олександр Карпюк

У України та Польщі складні взаємовідносини, так склалось. З обох боків є різні люди.

Але просто розповім один свій діалог з поляком, коли був одного разу в Польші на іспиті деяких військових рішень. Це було декілька місяців тому.

Ми обговорювали ситуацію з блокуванням доріг на кордонах, про те як під час виборів розкручували українське питання, і інше, що могли обговорювати поляк та українець.

- Так, в нас багато питань які створили наши предки- сказав поляк- А вибори, то є процес при якому багато хто заради політичних плюсів втрачає людське обличчя. Наші вибори не були виключенням. Приклад Америки мабуть для вас більш травматичний в цьому...

- Америка далеко, і може собі дозволити це. А ми сусіди- парирував я- Наші предки залишили бекграунд з конфліктами, але наши нащадки можуть сидіти в одному окопі. І їх треба обʼєднувати взаємодопомогою вже зараз.

- І ми це робимо- відповів поляк - Просто для вас цього недостатньо. Ворог занадто сильний, щоб ми могли і розвивати свою армію, розуміючи майбутню загрозу, і віддавати зброю вам. Але прямо вам скажу, що загальна політика в нас направлена на вашу підтримку. Колись був час коли ми віддали майже всі свої боєздатні танки та САУ вам. І багато іншої бронетехніки. Снарядів на наших складах залишилися дуже мало. Ми в якийсь час стали країною, яка б не змогла воювати, як би на неї напали. Якби Америка, чи інші деякі країни віддали вам стільки зброї в процентному відношенні до їх ВВП як ми- у вас би не було проблем зі зброєю.

А скажіть, ви б так же зробили, якби ворог напав на нас? Вивернули б всі склади, розуміючи що ми- наступні?

І ось тут мені не було чого відповісти. Я потиснув цієї людині руку, як другу. Хоча між нами було ще багато необговорених питань.

Тому я б хотів просто нагадати, що полякі наші друзі і брати. І сам так повинно бути і зараз, і в наступних поколіннях. Непорозуміння та конфлікти бувають навіть в сімʼї. Але треба памʼятати завжди хто твій друг, навіть під час срачу.

Дякую за увагу.

P.S. Цей мем я якщо що не підтримую. І нічого смішного в ньому не бачу.