На Заході вже й не приховують, що сприймають Zелінскі реально божевільним. Там усе на купу: і погляд явно хворої людини, якій важко зрозуміти оточуючу реальність, і жестикуляція, а головне, все те, що звучить, коли він відкриває рота. От зараз нове:
"Я готовий припинити війну в Україні в обмін на членство в НАТО, навіть якщо мацковити негайно не повернуть захоплені наші території".
Ні, дуже гарна заява, коли ЗСУ штурмують підступи до москви, НАТО стоїть на колінах і просить нас приєднатися без будь-яких умов, а пуйло вивісив білий прапор і благає про мир. І тільки воля оцього параноїка, який уже остаточно перенісся в іншу реальність, визначає, буде той мир, чи ні.
На превеликий жаль, усе діаметрально навпаки. По всіх пунктах. І чим частіше він відкриває рота, тим більше бажання у всіх навколо остаточно виключити Україну (на жаль, саме Україну, а не цього хворого пожмяканого й зарослого чоловічка в прикиді гопників 90-их) з будь-яких переговорних процесів...
▪︎
Після виборів Трампу нема куди поспішати. Він до оголошення якогось плану буде консультуватися з па-рашею, щоб не сісти в калюжу - публічна й зневажлива відмова для нього дуже небажана.
Консультацій з укрсучвладою, на жаль, у повному розумінні цього слова, не буде. В Трампа не сприймають Zе за рівноправного суб'єкта політики, доки там грають США. Коли перша стадія - припинення вогню відбудеться й реальні переговори вже підуть, для Трампа їх наслідки будуть менш важливими. Отам нехай Zе, а краще вже новий президент, вправляється в майстерності з пуйлом чи його представниками.
Головне й уже фактично остаточно вирішене:
• Заморозка по лінії фронту, припинення вогню та запровадження демілітаризованої зони.
Усе, як і раніше, але не знаю, звідки вони беруть ту "демілітаризовану зону", а особливо якісь роздуми про її режим і гарантів безпеки на її території? Не бачу таких реальних напрацювань. Буде стандартне, як за Мінськими домовленостями, відведення техніки й подібні дії. Узагалі, практика безпекової частини Мінська буде використана, як основа.
• Від України не вимагатимуть відмовитися від повернення окупованих територій, але вона має домагатися цього лише дипломатичним шляхом.
Реально на сьогодні погоджено, що Україна не повинна назвати ці території рашистськими й остаточно втраченими. Саме цього пуйло вимагав у Стамбульській змові для Криму й "динири-линири" (як незалежних), тут йому відмовлять. Але заборона на будь-які дії з боку України, коли раша вже оголосила, що вести ці переговори не стане, це, фактично, те саме зречення назавжди.
• Україна має відкласти членство в НАТО на невизначений термін.
Раніше була мова про 15-20 років. Зараз це можна трактувати або як назавжди, або до кінця терміну гаранта - Трампа, тобто 4 роки. Більше нічим це гарантувати неможливо. Як і припинення та невідновлення рашистської агресії.
• За згоду на заморозку лінії фронту росія отримає обмежене послаблення санкцій, а повне послаблення — після підписання мирної угоди, яка влаштує Україну.
Раніше про це не було мови в оточенні Трампа. Цього хотіла тільки москва. Мабуть, переговори вже пройшли і Трамп повністю приймає цілі блоки московських пропозицій. Україна до цих переговорів не допущена. Послаблення санкцій - це неоновлення та руйнування існуючих. Фактично, москва матиме змогу максимально відновитися економічно. Саме це і є зараз головною метою кремля. Прийнятна мирна угода??? Це що? Про повернення всіх територій мова не йде. Яка може бути взагалі прийнятна мирна угода? Хіба би Zе сам вирішив піти на таку пост-фактум капітуляцію.
• Введення податку на експорт російських енергоносіїв, гроші від якого підуть на відбудову України.
Це один із пунктів мирного плану вже покійного Навального, який він передав із тюрми (потім усіх причетних адвокатів пересадили). Для рф ніби й принизливо, але варіант.
Враження від усіх цих пропозицій погане. Схоже, що пішли консультації з москвою, а кремлю дійсно шалено потрібна передишка для відродження економіки. Тут появилися пункти, яких у Трампа раніше не розглядали, але пропонували в різний спосіб із москви.
"Дякуємо" нешановному Zе що позбавив Україну суб'єктності.
Усе вже повним ходом іде без погодження й навіть консультацій з нами...
Фото ілюстративне з Будапешту. У цьому погляді вже діагноз.
