"Є лише два злочини, за які варто судити військових під час війни" - Сергій Марченко

Перший – це зрада. Співпраця з ворогом має каратися максимально жорстко і невідворотньо.

Другий – крадіжки у армії. Коли ти крадеш на мінах, снарядах, мавіках, солдатських харчах, забезпеченні - ти маєш сидіти у в'язниці, бо ціна крадіжок – людські життя.

Судити командирів за невдалу оборону, чи за те, що їхні бійці покинули позиції, це те саме, що судити лікаря після кожної невдалої операції.

В бізнесі всі вже давно зрозуміли, що карати за помилки – непродуктивно. За помилки треба не карати, а вчити – щоб вони більше не повторювалися. Бо ми люди, а людям властиво помилятися.

То чому ми в бізнесі даємо право на помилку, а в армії – ні? Що, військові не люди? Вони кіборги, що не помиляються?

Якщо вже когось і судити, то не бойових генералів і полковників на землі, а тих, хто віддає накази, які неможливо виконати. Тих, хто створив для солдатів такі умови війни, що їм краще піти в СЗЧ, ніж вдвох-втрьох тримати посадки.

Армія – живий організм. Не можна одним і тим же ротом розказувати про наших котиків і звинувачувати цих же котиків, що вони відійшли з позицій, бо у ворога тупо більше всього в рази і тримати позицію просто нічим.

Не можна судити офіцерів і тут же вимагати від них відданості і повної самовіддачі. Бо який дурак буде жили рвати, щоб потім сісти в тюрму?  

Армія все ще потрібна країні і кожному з нас. Зрозуміло, що одразу після війни політики забудуть про армію і займуться своїм електоратом, але ж, с#ка, війна ще не закінчилася! Не будьте такими тупими, політики! Ви ж іще хочете щось вкрасти на відбудові! Подумайте хоч про себе! Як ви вкрадете, як не буде країни? Залиште армію в спокої, дайте їй воювати!

Проводьте реформи, навчайте, підвищуйте кваліфікацію, звільняйте неефективних і просувайте ефективних, але не вбивайте у армії ініціативу! Не заставляйте офіцерів постійно ходити під статтею в очікуванні арешту! Це не допомагає виграти війну!!