"Вашингтон не веде жодних переговорів з приводу завершення війни з ЄС" - Степан Гавриш

Кіт Келлог довго не їде до України. Можливо, його роль біля Великого Доні серйозно пресою перебільшена. Трамп не змінився, як єдиний центр сили, генератор ідей і рішень. Може й дещо гротескно, але він нагадує удава Каа із «Книги джунглів». Він постійно гіпнотизує не лише світ жертв, але й оточення. Змушуючи ворогів самим йти до нього, а призначених друзів – тремтіти і бути ідеальними солдатами.

Може Путіну і здається, що він не піддасться силі впливу Трампа. Але той все більше бачить у ньому бандерлога. Андрій Єрмак переконує про візит генерала Келлога Києва до десь 20 лютого. Мовби з двома питаннями. Постачання зброї, яке американці здійснюють з пакетів Байдена, і проблем мобілізації, яка стратегічно буксує.

Оскільки генерал Кіт став красномовцем, то неважко зробити висновок, що головною темою мала бути вимога виборів президента і парламенту найближчим часом.

Аналізуючи заяви президента Зеленського, напрошується висновок, що для нього і його команди найбільш важливими темами, які нерозривно звʼязані, є припинення вогню і гарантії безпеки.

І жодна з цих тем і питань не має постановочної логіки і примарного плану. Від слова взагалі. Путін використовує це, як вікно можливостей для продовження і нарощування ескалації. Він розглядає невпевненість, нерішучість і неготовність, найперше, Трампа втрутитись у війну вже негайно. Як згоду, заохочення вбивати Україну.

Тому, щодня небо над українцями в сірих тінях «Шахедів» та «Іскандерів», геометрично розграфлене лініями трасерів і голосними, до втрати слуху, яскравими спалахами збитих цілей і розірваних снарядів. Із щоденними тисячами смертей та калік по всій лінії фронту.

Гуманізм Трампа, заклики його до милосердя і припинення війни на Молитовному сніданку у Вашингтоні, коли він зранку передав Ізраїлю GBU-43/B в 11 тонн тротилового еквівалента, для можливості ударів про Ірану, свідчать про відсутність у нього не лише плану, але й готовності взятися безпосередньо за завершення війни в Україні.

Якщо також «рускіє» хочуть припинення вогню для стабілізації внутрішньої ситуації, то вони б могли погодитись на цей крок в обмін на початок переговорного процесу і, можливо, на виборчу паузу в Україні. Як мінімум.

Нічим не ризикуючи. Не вдаючись до введення на лінію розмежування або в демілітаризовану зону європейських, білоруських і бангладеських миротворців. Призначивши від ООН, ОБСЄ, Ради Європи комісарів-спостерігачів і підписавши зобовʼязання припинити будь-які бойові дії з обох боків на 45 або більше днів. Які будуть гарантувати США, Британія, ЄС та Китай.

Трамп в подібне не вірить, не готовий, не хоче, або в нього інший план покінчити з війною раз і назавжди. Але це провал лише в двох випадках: коли Росія розпадеться, Путін піде, а в Кремлі до влади прийдуть «хороші руські». Або коли Україна капітулює. В будь-якому варіанті.

В цьому плані є особливо небезпечною позиція американців, яка постійно озвучується Кітом Келлогом, що для завершення війни прийдеться поступатись обом сторонам. Отже, Трамп готовий легітимізувати право на абсолютно незаконну, безпричинну агресію сильної держави проти слабкої, заохочуючи світ не до «Золотої ери», а до територіальних війн. Врешті, Третьої світової війни.